Напередодні домашнього матчу «біло-синіх» у чемпіонаті України проти «Десни» Артем поділився очікуваннями від майбутнього протистояння:
- Після повернення ви вже деякий час працювали під керівництвом нового тренерського штабу, які враження від Мірчі Луческу, чи швидко знайшли із ним спільну мову?
- По-перше, хочу сказати, що я радий повернутися в Україну, вже увійшов у ритм життя – і у сімейний, і у тренувальний. Враження від роботи із новим тренерським штабом лише позитивні. Нам пропонують дуже багато корисного, тренувальний процес побудований грамотно, а вимоги резонні.
- Чи складно було перелаштовуватися після кількох років у чемпіонатах Іспанії, Німеччини, Туреччини на українські реалії?
- Зовсім ні, навпаки, було просто. Досвід, який я отримав в інших чемпіонатах, безумовно, допомагає. У той же час є відчуття, наче я нікуди не їхав: для мене усе знайоме, словом, повернувся, наче до себе додому. Усіх хлопців знаю особисто чи заочно. Тож з усіма знайшов спільну мову і у побуті, і на полі. Тож усе чудово, сподіваюся, так буде і надалі протягом сезону.
- Вам вдалося відзначитися забитим м’ячем у товариському матчі із «Колосом», це непоганий початок? Чи прагнутимете забити у найближчому офіційному поєдинку?
- Забивати завжди приємно, тим більше, для нападника. Але я більше сконцентрований на командних результатах. У нас попереду дуже важливі три-чотири тижня до наступної паузи, пов’язаної із матчами збірних, оскільки вирішуватиметься доля перепустки до групового етапу Ліги чемпіонів, де «Динамо» вже давно не виступало. Дуже хочеться туди потрапити, думаю, суперники нам по силах, але потрібно докласти максимум зусиль.
У той же час необхідно набирати очки у чемпіонаті, оскільки на фініші може не вистачити зовсім трохи. Словом, кожна гра важлива. У нас щотижня буде по два матчі, тож потрібні усі футболісти, кожен має бути готовий допомогти у будь-який момент. Настрій позитивний, кажу собі, що якщо не вийду на поле у найближчій грі, то вийду у наступній, якщо не у наступній, то через одну.
- «Десна» вважається непростим суперником для нашої команди: минулого сезону вона двічі перемагала «Динамо», одного разу наші команди зіграли унічию і одного разу кияни перемогли. На ваш погляд, майбутній матч теж складатиметься нелегко?
- Я дивився матчі «Динамо» із «Десною» минулого сезону, а також спостерігав за товариською зустріччю цих команд, яка відбулася вже після призначення Мірчі Луческу головним тренером, і можу сказати, що команда дійсно хороша та непроста – не даремно «Десна» пробилася у єврокубки. З ними буде однозначно нелегко, але те, що я бачу на наших тренуваннях та відчуваю по хлопцях, по їхньому налаштуванню, свідчить про те, що ми не залишимо чернігівцям шансів. Звісно, за умови, що ми зіграємо у свою силу, у чому я впевнений. Оскільки ми ставимо перед собою максимальні завдання та збираємося боротися за чемпіонство, нам не можна втрачати очки. Однозначно гратимемо на перемогу і зобов’язані досягти успіху.
- У минулому чемпіонаті «Десна» всерйоз претендувала на срібні медалі. У першому турі нинішнього чернігівці перемогли «Зорю», це говорить про серйозні наміри команди Олександра Рябоконя і у нинішньому сезоні?
- Минулого року я не перебував у «Динамо», але, спостерігаючи за командою збоку, помітив, що було багато різних проблем, плюс по ходу сезону змінився тренер, тож були об’єктивні причини невдач. Зараз кожен футболіст розуміє, що такої боротьби за срібло, як минулого сезону, бути не має. «Динамо» має змагатися лише за перше місце, за чемпіонство, а друге місце – це невдача для команди. Я із великою повагою ставлюся до «Десни», яка останніми роками значно додала та вийшла на новий рівень, але ми – «Динамо» і маємо перемагати, тут двох поглядів бути не може.
- Чи скучили за чемпіонатом України, із нетерпінням чекаєте виходу на поле НСК «Олімпійський»?
- Хоча останні кілька років я не перебував у «Динамо», але бував на «Олімпійському» у складі національної збірної. Звісно, мені буде дуже приємно знову одягти футболку «Динамо» у найближчому матчі, чи в одному з наступних турів. Я готовий і хочу приносити користь команді, а як мною розпорядиться тренер – це його справа.
