Своєю заміської резиденцією київське «Динамо» обзавелося після того, як у 1961 році першим у футбольному СРСР порушило монополію московських клубів і виграло золоті медалі чемпіонів країни. Небайдуже до футболу тодішнє керівництво республіки віддячила динамівців тим, що виділило їм у мальовничому передмісті Києва Конча-Заспа ділянку під будівництво тренувальної бази.
Через тридцять років добре обжита двоповерхова будівля вже не відповідала сучасним вимогам щодо забезпечення повноцінної футбольної праці та відпочинку. Амбітним планам клубу на національній та європейській арені мала повною мірою відповідати нова клубна навчально-тренувальна база.
Від проекту, підготовленого архітектурною майстернею Віталія Оксюковского, до його втілення минуло трохи більше двох років. 28 березня 1998 новісінький комплекс був урочисто відкритий. Із тих пір він не перестає викликати захоплення в тих, хто його побачив своїми очима, і гордість тих, хто його побудував. Сьогодні в багатьох киян сама назва «Конча-Заспа» твердо асоціюється з ультрасучасною Навчально-Тренувальною Базою ФК «Динамо» (Київ).
Серцем Навчально-Тренувальної Бази київського «Динамо» є шестиповерхова будівля загальною площею близько 10 тис. кв. м, на яких розмістилися готельний та медичний комплекси. У холі гостей зустрічає унікальна конструкція: у масивній основі з граніту зроблено сферичне сідло, на якому встановлено ідеально підігнану 500-кілограмову кам'яну кулю. Коли під неї подається вода, вона, немов гумовий м'ячик, легко плескається в її струменях. Видовище, що зачаровує!
На першому поверсі знаходиться ресторан на 50 місць для футболістів та тренерів, плавальний басейн та адміністративно-господарські служби. У підвалі розташована пральня. До речі, водопостачання в бази автономне: вода надходить із двох свердловин глибиною 216 та 86 метрів.
Другий, третій та четвертий поверхи готельного комплексу займають гравці київського "Динамо". У зручних і комфортних номерах вони мешкають по двоє. А от футболістам збірної команди України (на час передматчевих зборів) на п'ятому та шостому поверхах відведені одномісні номери. З 2002 року в кімнаті № 510 не мешкає ніхто – на пам'ять про її першого й єдиного постояльця Валерія Васильовича Лобановського. Вся обстановка в кімнаті збереглася такою, як вона була за життя Великого Тренера...
Всі номери обладнані за принципом: «Нічого зайвого!» Але при цьому ергономічно та естетично в них передбачено все необхідне для повноцінного відпочинку та підготовки.
У холах поверхів та в номерах футболістів знаходяться телевізори, є можливість перегляду більше двох десятків ефірних та супутникових програм. Шанувальники більярду в спеціально відведеній для гри кімнаті «відводять душу» на зеленій сукні столів для американського й російського його варіантів. Особливого шарму інтер'єру будівлі надають 320 стильних картин, розміщених у його кімнатах та коридорах. Причому на кожному поверсі картини підібрані за певною тематикою.
Ну а здоров'я та відмінна фізична форма футболістів підтримуються в медичній частині корпусу. Тут спортсмени проходять курси реабілітації в парових та сухих лазнях, гідромасажних та лікувальних ваннах. Поруч знаходяться кабінети функціональної діагностики. Всі – у відповідності до сучасних вимог спортивної медицини.
Особлива гордість динамівських лікарів – барокамера, в якій можна створити атмосферу гірського курорту з повітрям необхідної якості та тиску. Як стверджують фахівці й підтверджує практика, сеанси такої фізіотерапії чудово відновлюють та адаптують організм спортсмена до важких фізичних навантажень.
