НСК «Олімпійський»

Головна арена «Динамо» Київ

Поле наших великих перемог

За свою багаторічну історію головний стадіон столиці України неодноразово змінював свою назву. Вперше, відкрившись 12 серпня 1923 року, він отримав назву Червоний стадіон ім. Л.Троцького.

Далі за хронологією: Червоний стадіон (1926-1935), Республіканський стадіон ім. С.Косіора (1936-1938) Республіканський стадіон (1938-1941), Республіканський стадіон ім. М.Хрущова (1941), Всеукраїнський стадіон (1942-1943), Республіканський стадіон ім. М.Хрущова (1944-1962), Центральний стадіон (1962-1979), Республіканський стадіон (1980-1995), Національний спортивний комплекс «Олімпійський».

Перший футбольний матч на Червоному стадіоні відбувся 12 серпня 1923 року. Зустріч, яка складалася з одного тайму, завершилася перемогою «Шулявського спортклубу» над збірною м. Малина з рахунком 2:0. Спортивні змагання проводилися на ньому до початку липня 1936 року, оскільки було прийнято рішення про побудову нової 50-тисячної арени.

Щоправда, заплановане на 22 червня 1941 року грандіозне відкриття не відбулося: почалася Велика Вітчизняна війна. Матч "Динамо" – ЦБЧА (Москва) було перенесено й зіграно лише за три роки, 25 червня 1944 року. Головною родзинкою епохальної події стало те, що потрапити на неї можна було ще за довоєнними квитками. На стадіоні табло було відсутнє, а зміни рахунку у програному динамівцями знаменитій команді лейтенантів 0:4 матчі шанувальники футболу могли бачити на табличках, що розміщувалися на щоглах.

Від розгрому до тріумфу

"Динамо" (Київ) уперше зіграло на Республіканському матч чемпіонату СРСР 9 вересня 1945 року проти одноклубників із Тбілісі 2:7. У другій половині 40-х років Республіканський перебував на післявоєнній реконструкції і знову відкрився у вересні 1949 р. Офіційна кількість місць складала 47 756 у 38 секторах. Удруге динамівці зіграли на цій арені 9 вересня 1949 року проти харківського «Локомотива» 4:3.

Починаючи із 1953-го й до початку 1966 рр. матчі чемпіонату СРСР та України динамівці грали на Республіканському стадіоні (за винятком періоду середини 1978 – середини 1980 років, пов’язаних із «передолімпійською» реконструкцією).