- Перша частина сезону завершена, чи задоволені ви виступом своїх підопічних? Що сказали їм перед відпусткою?
- З одного боку задоволений, а з іншого – ні. Влаштовує результат, а незадоволений у деяких моментах ігровими якостями. Були ігри, коли ми у деяких компонентах поступалися супернику, але потроху хлопці втягувалися та додавали. Тож враження залишилося неоднозначне. Перед відпусткою ми кожному дали індивідуальні завдання та попередили, що з наступного року роботи буде ще більше, вона буде кращою та сильнішою.
- За підсумками першої половини сезону молодіжна команда «Динамо» іде на третьому місці, маючи однакову кількість очок із донецьким «Шахтарем» та на одне відстаючи від полтавської «Ворскли», щоправда, полтавчани провели на гру більше. Як оцінете такий проміжний показник?
- Можу сказати, що ми, як завжди, перебуваємо нагорі, як завжди, конкурентоздатні. Повторюся, є певні проблеми, які стосуються гравців, але вони вирішуються у робочому режимі.
- З огляду на, наскільки щільно йдуть в турнірній таблиці команди з першої трійки, можна припустити, що основна боротьба за чемпіонство розгорнеться навесні?
- Скоріше за все,так. Але звання чемпіона країни ми просто так не віддамо.
- Ваша команда у 16-ти матчах зазнала двох поразок і двічі зіграла внічию. Яка з цих втрат очок найнеприємніша і болюча?
- Кожна з них прикра. Ми не взяли очок у матчах із «Шахтарем», «Олександрією». Десь була і наша провина у тому, що ми не переконали хлопців, що потрібно помирати на футбольному полі. Мабуть якраз поразка від «Олександрії» стоїть окремо, адже суперник був краще готовим до цієї гри та яскравіше себе проявив. Але ми обговорили цей матч, поспілкувалися із футболістами, зробили висновки, змінили певні моменти, і усе знову налагодилося. Мабуть, це і добре, адже турнір дублерів росте, команди міцніють, є хороші футболісти та конкуренція у матчах. Якщо раніше було 3-4 сильні команди, то тепер 6-7, і це чудово. Лише за здорової конкуренції гравці будуть рости.
- У 16-ти матчах «Динамо» забило вдвічі більше м’ячів, ніж пропустило, різниця становить 40:20, це означає, що команда багато забиває, але багато і пропускає?
- Так, на даний момент наша команда забиває, грає, але є певні проблеми в обороні: пропускаємо необов’язкові м’ячі, хоча, мабуть, усі вони не обов’язкові. Тож, є певні недоліки гри вобороні. Хлопці у нас молоді – в основному, 2002-го та 2001-го років народження, вони ще адаптуються до молодіжного чемпіонату. Є як індивідуальні, так і командні помилки, у результаті чого пропускаємо. Розуміємо, що потрібно зіграти «на нуль», впевнено і міцно, але ще є, над чим працювати, що виправляти та покращувати. Із тренерським штабом збираємося цим зайнятися на зборах.
- Який матч у першій половині сезону найбільше вам запам’ятався з позитивної точки зору?
- Як ви знаєте, наша головна задача – підготовка футболістів для першої команди, тож ми не ділим поєдинки на хороші та погані. Не можу виділити якусь особливо яскраву чи сильну гру. Можуть бути претензії до окремих компонентів – перелаштувань, переміщень, десь поступалися супернику у міцності, тощо. Але загалом усю першу частину сезону хлопці провели на рівні вищому за середній, не опускаючись нижче певної планки. Як результат, хоча у нас і є кадрові зміни, але команда знаходиться нагорі турнірної таблиці та бореться за чемпіонство. Та найголовніше – ріст футболістів та здатність конкурувати із гравцями першої команди.
- Влітку до вас приєдналися футболісти юнацької команди, чи в усіх з них бачите перспективу залишитися у клубній структурі надалі?
- Так, хтось виглядає більш яскраво, хтось – менш, але усі вони молодці, стараються, жодних нарікань на їхню адресу у мене немає.
- Хто із футболістів, на ваш погляд, зробив найбільший прогрес за півроку, що минули?
- Виділити одного означає не виділити інших. Вони для мене усі однакові та рівні. Хлопці б’ються і на футбольному полі, і за місце у складі, і мене це радує. Вони мають мету та не зупиняються на досягнутому. Мабуть, ще великий плюс у тому, що головний тренер першої командии «Динамо» бере цілу групу футболістів (7 осіб) та підключає до тренувань із основним складом, особливо, коли до своїх збірних їдуть викликані футболісти. Вони бачать та відчувають на собі, як там усе відбувається, і ми робимо акцент на те, що їхня мрія зовсім поруч, тож вони докладають усіх зусиль, щоб прогресувати.
- Під час літнього міжсезоння до команди повернулися Денис Янаков та Данило Сухоручко, які минулий сезон провели на правах оренди у команді «Арсенал-Київ» Зараз вони серед футболістів, що провели найбільшу кількість матчів за «Динамо» U21, тож ви ними задоволені?
- У обох цих футболістів є певні проблеми. В цілому, вони добре провели чемпіонат, можливо Данило Сухоручко у якості бомбардира проявив себе не так яскраво, але йому часто просто не щастило. Удача любить працелюбних і майстерних, але інколи м’яч влучав у стійку чи пролітав зовсім поруч із воротами, словом, не вистачало зовсім трішки. Але ми чекаємо та сподіваємося, що Данило ще покаже в атаці свою міць та силу.
Що стосується Дениса Янакова, на мій погляд, він уже переріс рівень дубля, йому потрібно прогресувати та рости. Наступні півроку він ще буде з нами і має показувати зрілу, дорослу, мужню гру, а не дії футболіста-початківця. Цестосується і атаки, і оборони, адже його проблема якраз у переключенні з атаки на захист. Денису потрібно стати жорсткішим та потужнішим. В іншому нарікань у тренуваннях та іграх з приводу обох цих футболістів у мене немає. Бувають емоції після матчів – десь не добіг чи не обіграв, але це несуттєво. Загалом, у хлопців спостерігається прогрес. Не усі зможуть грати у київському «Динамо», але усі цього хочуть та прагнуть, не зупиняючись на досягнутому. Це стосується гравців усієї нашої команди.
- Янаков також – найкращий бомбардир команди (забив 8 м’ячів), тобто у Дениса є передумови, щоб стати ще краще?
- Так, звісно. Забиті м’ячі – це і так зрозуміло, але крім них він ще має прибрати певний егоїзм у командній грі.
- Ще 5 забитих м’ячів на рахунку Ярослава Надольського, це хороший показник, як для центрального півзахисника?
- На даний момент усі наші футболісти забивають, тобто командна результативність непогана. Але повторюся, наше найголовніше завдання – підготувати футболістів для першої команди. Ми маємо пройти обраний шлях і дати кадри для основного складу, щоб вони радували нас своєю грою на НСК «Олімпійський». А забивають усі – і це мене тішить. Сьогодні не можна сказати, що Ісаєко чи Сухоручко бомбардири, тримайте їх – і команди не буде. Ні, кожен гравець загрожує воротам суперника, від кожного іде небезпека. Але хотілося б, що вони ще й колективно оборонялися та повністю домінували над суперником на полі.
- «Динамо» U21 вже кілька років поспіль стає чемпіоном України, чи не виникає у хлопців певної самовпевненості?
- Ні, адже кожного року футболісти змінюються. Наприклад, улітку відбулася повна ротація. Усі, хто був раніше – Русин, Лєднєв, Вантух, Попов, інші – переросли рівень дубля і по праву займають своє місце уже у дорослому футболі. Це і добре, адже це частина нашої роботи. Тепер з’явилися інші футболісти, молодші, і вони теж стараються. Це нормальний футбольний процес.
- У цьому сезоні до першої команди перевели Попова та Цитаїшвілі, до тренувань залучалися Сирота і інші. Яка, на вашу думку, перспектива цих хлопців в команді Олексія Михайличенко?
- Кожен з них – талановитий футбліст. Їхній талант та працелюбність має підтверджуватися певним результатом, наприклад, забитими м’ячами. Хотілося б, щоб вони стали тими, хто б досягав позитивного результату на усіх фронтах.
- Які маєте очікування від другої частини сезону? Що побажаєте своїм футболістам напередодні новорічних свят?
- Міцного здоров’я їм та їхнім сім’ям, хорошої підготовки, виконання вимог, які висуваються, а також миру та злагоди. З прийдешнім Новим роком усіх!
- Які ваші плани на відпустку?
- Уже відпочиваю в активному робочому режимі. Зустрічалися із Олексієм Михайличенком, обговорювали плани на майбутні збори, затверджували списки гравців, узгоджували свої дії із першою командою. Говорили про футболістів, яких потрібно виставити на трансфер та перспективах тих, хто залишаться. Пошук нових гравців продовжується, ми постійно шукаємо підсилення – як селекційна група, так і ми, тренери. Від добротного, хорошого футболіста ми ніколи не відмовимося. Словом, звичайні будні, лише у спортивну форму не потрібно переодягатися (посміхається).
