- Незважаючи на завершення сезону, ми ретельно готувалися до цієї гри. Досягти позитивного результату в останньому матчі для нас було справою честі, адже цього сезону «Карпати» добряче попсували нам нерви, перегравши нас у попередніх іграх. Десь обґрунтовано, десь – ні, але сьогодні був момент істини. Хлопці самі все чудово розуміли – нам навіть нічого казати не потрібно було. Я вдячний їм, що вони вийшли та показали, що якщо не загалом, то принаймні в цій грі ми були сильнішими.
- Що казали своїм підопічним перед матчем? Чи виправдали вони ваші очікування?
- Ще раз повторюся, що особливої «накачки» не було. Це була наша звичайна гра. За своїм досвідом я знаю, що коли йдуть відповідальні матчі, додаткова стимуляція недоречна, й може лише завдати шкоди. Саме тому все було у звичайному режимі – і тренувальний процес, і установка. Ми вказали на ті помилки, яких було припущено в попередніх іграх, на те, що хлопці мають сконцентруватися на реалізації наших моментів. На жаль, у попередніх іграх у нас було дуже багато моментів, коли не вистачало холоднокровності й, можливо, везіння. А все інше, на мій погляд, не мало сенсу, адже хлопці самі розуміли, хто проти них грає та які завдання стоять. Але реваншистських настроїв, можу запевнити, не було, на що налаштовував і хлопців.
- Підсумкове друге місце закономірне, або все ж могли поборотися за першість?
- Ми втратили шість необов’язкових очок, поступившись удома «Чорноморцю» (0:1) та на виїзді «Скалі» (0:1). В іграх із «Шахтарем» ми двічі зіграли внічию. Якщо в першій грі вони були ближчими до успіху, то в другій уже ми більше заслуговували на перемогу. Тож, тут результат закономірний. А ось ці шість очок і зіграли вирішальну роль у тому, що ми посіли друге місце. Але, поклавши руку на серце, варто відзначити, що «Шахтар» має більш зіграний склад, оскільки хлопці практично всі 1996 р.н. та грають разом фактично з Академії. У нас же команда робилася нова, перед хлопцями висувалися нові вимоги – звідси, можливо, й втрати очок.
- Схема гри «Динамо» вимагає наявність забивного центрального нападника. Чи була присутня подібна проблема у вашій команді?
- Проблеми, напевно, будуть присутні завжди, але вони вирішуються як шляхом селекції, так і роботою на тренуваннях. Якщо говорити про нашу команду, то після того, як Щебетун пішов на підвищення до молодіжної команди, у нас ця проблема була. На жаль, ми її до останнього не вирішили. Забивали багато футболістів, але очевидного лідера, бомбардира в нас не знайшлося.
- Помітно, що команда прогресує, як і окремі гравці. Зокрема, мова про Богдана Михайличенка. На ваш погляд, за рахунок чого йому вдалося зробити вражаючий стрибок та вже дебютувати за першу команду?
- Перш за все, це його характер та вміння думати на футбольному полі, битися до останнього, не поступатися в кожному епізоді. Іноді його навіть переповнюють емоції, що не є дуже добре, але саме з таких хлопців і виростають хороші футболісти. Багато хлопців із нашої команди вміють не менше за Богдана, але в них немає цієї іскри в очах, вогню в серцю, які є у нього. Не знаю, чи можна тренувати це, але, на мій погляд, це все ж таки закладено з народження або в процесі становлення як людини. За рахунок цього йому й вдалося увірватися до першої команди. Мені дуже хочеться, щоб він не зупинявся, але він сам не дасть собі цього зробити. Знову ж таки, через свій характер. Не скажу, що він перестрибнув дублюючий склад, але в цьому році він досягнув великого прогресу. Бажаю йому успіхів, щоб він активніше стукався у двері першої команди.
* фото А.Куцан
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
