Що таке організаційні негаразди, збірна України з футболу відчула значно раніше, ніж що таке перемоги. На міжнародному рівні її не вдалося відстояти – у підсумку наші клубні коефіцієнти обнулилися, а до відбору Чемпіонату світу 1994 року Україну не допустили, хоча федерацію було утворено ще 1991 року, національний чемпіонат і перший матч збірної проведено в 1992 році.
Лише після провалів перших матчів, коли не вдалося ні підняти народний оптимізм хорошим результатом, ні заграти найголовніших зірок, з’явилося розуміння, що збірною треба займатися. Станом на весну 1993 року навколо національної команди почали об’єднуватися, нарешті, вітчизняні клуби й перші меценати. Наприклад, перед виїздом на товариський матч до Литви потурбувалися про збірну дніпровці. Микола Павлов, киянин за походженням і майбутній тренер «Динамо», потурбувався про продуктивний збір на клубній базі «Дніпра». А легендарний «Південмаш» надав збірній літак для виїзду.
Ну як тут було не перейнятися підтримкою та турботою?
Наставник збірної України, динамівець Олег Базилевич, викликав на передматчевий збір 16 гравців: воротарі — Андрій Ковтун («Динамо») та Дмитро Тяпушкін («Нива» Тернопіль), захисники — Сергій Дірявка і Сергій Беженар («Дніпро»), Сергій Попов («Шахтар»), Андрій Василитчук («Нива» Тернопіль), півзахисники — Юрій Грицина, Павло Шкапенко та Сергій Ковалець («Динамо»), Євген Похлєбаєв, Дмитро Михайленко та Андрій Полунін («Дніпро»), нападники — Сергій Гусев («Чорноморець»), Віктор Леоненко («Динамо»), Сергій Коновалов («Дніпро»), Сергій Гайдаш («Таврія»). Серед них Яковенко, Грицина та Шкапенко готувалися до свого дебюту.
Але не всі доїхали до Литви – частину просто не взяли, зважаючи на регламент товариського матчу з трьома замінами, а на воротарській позиції відбулася зміна, коли в останню мить за форс-мажором довелося дозаявляти Олександра Помазуна з «Металіста».
Литовці при цьому задіяли не менш експериментальний склад. На матч, який відбувався посеред тижня, вони не змогли викликати більшість своїх легіонерів (зокрема, Іванаускаса та Нарбековаса), тож єдиним представником іноземного чемпіонату у Альгімантаса Любінскаса був представник київського «Динамо» Вальдемарас Мартінкенас. Зате, на відміну від нашої збірної, литовська вже брала участь в офіційних матчах – місцева федерація грамотно та своєчасно провела цей процес, тож задіяла збірну вже у кваліфікації до чемпіонату світу 1994 року.
Саме приймаюча сторона більш активно почала гру. Результатом пресингу стала неузгодженість захисту збірної України, і ось уже представник «Жальгіріса» Річардас Зданчюс перехопив м’яча й переграв нашого воротаря – 1:0. 26-річний форвард на той час уже мав легіонерський стаж у Грузії та США, а загалом за свою кар’єру він пограє за 12 клубів семи різних чемпіонатів.
Часто в футболі буває – саме ранній «освіжаючий холодний душ» заводить команду. Цього разу вийшло саме так. І скоро м’ячі залетіли в сітку воріт голкіпера київського «Динамо» Мартинкенаса. Розпочав результативну атаку Дмитро Михайленко – один із найбільш перспективних півзахисників тодішнього вітчизняного чемпіонату. Він підібрав м’яча й видав розкішний пас на хід Леоненку, а Віктор продерся крізь двох захисників і пробив повз одноклубника – 1:1.
А вже за чотири хвилини було встановлено остаточний рахунок. Все той же Дмитро Михайленко пішов на кутовий, виграв верхову боротьбу в атлетичних, високих суперників і ударом головою з відскоком м’яча від газону направив його в ціль – 1:2. Для обох наших голеадорів це були дебютні забиті м’ячі в складі національної команди.
Володіючи перевагою, українська збірна цілком могла доводити розрив до розгромного ще в першому таймі, натомість, після перерви довелося ще й понервувати, коли Помазун кілька разів здорово виручив команду. Перша в історії перемога відбулася в матчі проти суперника, з яким Україна перетиналася найчастіше – це був перший із десяти матчів, які наші провели проти братнього народу, литовців.
Посприяло цьому четверо динамівців у складі збірної України та ще один – у складі суперників. До слова, серед інших гравців нашої національної команди ще відразу четверо в майбутньому пограють за «Динамо».
* * *
Міжнародний товариський матч національних команд.
Литва — Україна — 1:2
Голи: 1:0 Зданчюс (4), 1:1 Леоненко (18), 1:2 Михайленко (22).
Литва: Мартинкенас, Жюкас, Балтушнікас, Терешкінас (Сакалас, 70), Калвайтіс (Урбанас, 74), Ольшанскіс, Скарбалюс, Шлекіс, Подеріс (Бічка, 48), Кіріловас, Зданчюс. Головний тренер: Альгімантас Любінскас.
Україна: Помазун, Попов, Беженар, Яковенко, Михайленко, Полунін, Похлєбаєв, Шкапенко (Ковалець, 78), Грицина (Гайдаш, 64), Леоненко (Гусєв, 84), Коновалов. Головний тренер: Олег Базилевич.
18 травня 1993 року. Вільнюс. Стадіон «Жальгіріс». Ясна погода. 18 градусів 3000 глядачів.
Попередження: Леоненко, Михайленко, Балтушнікас, Зданчюс.
Арбітри: А. Дубінскас. Г. Раткевічюс, В. Казлаускас (усі — Литва).
