Олімпійський дворик стадіону, на якому Володимир Миколайович у складі прославленої динамівської команди 70-х років здобував визначні перемоги, сьогодні вранці був заповнений ветеранами “Динамо”, керівниками та співробітниками нашого клубу, футболістами, тренерами, журналістами та вболівальниками, які захоплювалися грою Володимира Трошкіна.
Вшанувати пам'ять і провести в останню путь легенду “Динамо” та Людину з великої літери, разом із родиною Володимира Миколайовича, прийшли президент “Динамо” Ігор Суркіс, почесний член УЄФА Григорій Суркіс, безліч видатних гравців “біло-синіх” різних поколінь: Андрій Біба, Леонід Буряк, Володимир Мунтян, Анатолій Коньков, Йожеф Сабо, Володимир Безсонов, Іван Яремчук, Олександр Заваров, Павло Яковенко, Олег Кузнецов, Юрій Калитвинцев, Сергій Ребров і багато інших.
По черзі всі, кому був близький Володимир Трошкін, заходили до приміщення, залишали квіти та вінки, з теплом ділилися спогадами про “Троху” та із сумом казали останні слова, прощаючись із ним…
Володимир Трошкін був непоступливим командним бійцем на полі та володарем видатного футбольного таланту, який втілився у цілий ряд вітчизняних і міжнародних трофеїв - разом із “Динамо” захисник став 4-разовим чемпіоном СРСР, володарем Кубка СРСР, переможцем Кубка Кубків та Суперкубка УЄФА 1975 року, віце-чемпіоном Європи 1972 року, бронзовим призером Олімпіади-1976.
Але крім того, Володимир Миколайович запам’ятався своїм рідним, партнерам на футбольному полі, колегам і підопічним, як людина великої та доброї душі, завжди оптимістична, відкрита та готова прийти на допомогу. Для багатьох він був справжнім другом, мудрим наставником і прикладом у житті.
Після громадянської панахиди на “Олімпійському” Володимир Трошкін був похований на ділянці 75А Лісового кладовища, неподалік від могил інших видатних динамівців - Анатолія Пузача та свого близького друга Віктора Колотова.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам Володимира Трошкіна. Світла пам'ять, Володимире Миколайовичу. Ви назавжди залишитеся в наших серцях!
