Це був матч 7-го туру першого в історії чемпіонату незалежної України, який тривав з березня по червень 1992 року. Динамівці приймали “Дніпро” на Республіканському стадіоні. Обидві команди претендували на найвищі місця у групі Б чемпіонату. Рахунок у грі на 15-й хвилині відкрив майбутній динамівець Сергій Коновалов, який у той час виступав за “Дніпро”. Олег Лужний зрівняв рахунок на 52-й, і одразу залишив поле - його замінили на Юрія Грицину, який за десять хвилин теж відзначився забитим м'ячем, завдяки чому динамівці вдруге зрівняли рахунок у зустрічі. Гра так і завершилася внічию 2:2.
У підсумку “Динамо” завершило групу Б на першому місці, а “Дніпро” - на другому. Кияни у матчі за перше місце програли сімферопольській “Таврії”, ставши срібними призерами, а дніпряни у грі за “бронзу” перемогли донецький “Шахтар”.
Олег Лужний став гравцем “Динамо” у 1989 році, раніше виступавши за луцьке “Торпедо” та львівський СКА. У чемпіонаті СРСР він не відзначався забитими м’ячами за “Динамо”, а після того як відкрив лік голам, забивав у шести поспіль сезонах, довівши загальний рахунок м’ячів за “Динамо” у чемпіонаті до 13-ти. Ще один гол він забив у Кубку України.
Особистий рекорд Лужного - 4 м'ячі за сезон (двічі у кар'єрі).
Після переходу до лондонського “Арсеналу” в 1999-му Лужний провів 129 матчів на клубному рівні, але не відзначився забитими м'ячами. Не забивав він і за збірну України, за яку провів 52 матчі.
