- Думаю, якщо на матч прийшла 51 тисяча вболівальників, то це говорить про те, що команда показує якийсь футбол. Навіть на поєдинок із московським «Спартаком» не прийшло би стільки глядачів, якби команда не показувала футбол. Тим паче, влітку, на товариський матч. Чудова атмосфера, хороша, бойова гра. Нам вдалося виграти, показати в певні моменти хороший футбол. Видно, що команда поки не готова повністю на всі 90 хвилин, а точніше, не всі гравці готові поки проводити весь матч. Але це звична річ – ви ж знаєте, що хтось із хлопців раніше вийшов із відпустки, хтось – пізніше.
Оцінку новачкам давати не буду – я оцінюю не футболістів, а гру команди. Тим паче, оцінювати новачків за першою грою немає сенсу. Можу сказати одне: ми спочатку планували, що Ленс та Мбокані зіграють сьогодні один тайм.
До слова, до розташування команди приїхав Ідейє. Тож у мене з'явилася вже шоста група футболістів – якось все це тепер потрібно компонувати. А загалом, у нас з'явилася конкуренція – це головне. Спасибі президенту – він зробив ті придбання, які я хотів, і тепер я за ці придбання відповідаю. Гадаю, ми зробили хороші трансфери. І зараз багатьом хлопцям потрібно буде замислитися над тим, як потрапити навіть не до стартового складу, а хоча б до заявки на матч.
Ще раз вітаю всіх із перемогою!
- Вукоєвича сьогодні було названо найкращим гравцем у складі «Динамо». Оцініть його гру та перспективи?
- Уже казав раніше – я не оцінюю гравців. Наступне питання, будь ласка.
- Такий турнір із підвищеним змагальним азартом та рівнем відповідальності допомагає вирішувати ваші завдання з підготовки команди до сезону?
- Чесно кажучи, такий міжсезонний збір я проводжу вперше в житті. Тим паче, в мене в розпорядженні різні групи гравців, із різним ступенем готовності. Тож оцінювати будемо впродовж сезону.
Але з моєї точки зору, в матчах із такими командами, як «Спартак» та «Зеніт», атмосфера безперечно краща, ніж коли граєш в якомусь австрійському селі без глядачів. Та й уболівальникам добре. Щоправда, я не очікував, що прийде 51 тисяча вболівальників! Значить, люблять команду! Як би вона не грала.
- Під час нещодавньої презентації новачків ви дорікнули журналіста в тому, що він поставив вам провокаційне запитання...
- (Перебиваючи). Звичайно, провокаційне! Адже зайшла мова про особисте життя футболістів, про те, як і де вони гуляли. Але я їх за руку не ловив. Це типова провокація!
- Але ви стаєте мудрішими...
- Вік допомагає. (Посміхається).
- Ігор Суркіс в одному зі своїх нещодавніх інтерв'ю сказав, що він визнає свою помилку, яка крилася в занадто частій зміні тренерів, а також додав, що ви – його остання надія. Вас надихають такі слова президента клубу?
- Без підтримки президента важко. Якщо президент не підтримує тренера й ми думаємо по-різному, то в команді нічого не складеться. Ми з президентом зараз перебуваємо в нормальних стосунках, у нас повне взаєморозуміння. Те, що я прошу – він поки виконує. Наскільки може. Тож підтримка президента клубу, звичайно ж, надихає.
- Вам комфортно з ним працюється?
- Дуже!
- Якщо судити з настрою своїх футболістів, наскільки для «Динамо» мало значення, що в суперниках сьогодні був московський «Спартак»?
- Ті матчі зі «Спартаком» пам'ятає, напевно, лише Шовковський. І тренерський штаб. А також уболівальники старшого покоління. Інші ж гравці команди цих матчів не пам'ятають. Відбулася зміна поколінь, в команді багато легіонерів – це, звичайно, змінило ставлення до «Спартака» як до суперника. Та й я зараз ось спокійно розмовляю з Карпіним та Тихоновим. У часи Лобановського й Бєскова таке уявити було, напевно, важко. Змінюються часи, змінюється ставлення. Приходять молоді тренера, молоді футболісти.
Сьогоднішній матч був для нас товариською грою з підвищеним ступенем відповідальності. Адже і нам, і «Спартаку» вже за тиждень доведеться провести перший поєдинок чемпіонату. Мені вже потрібно визначатися зі складом. 25 гравців у команді – це добре, але тренувати таку кількість футболістів я не вмію. Когось будемо переводити до «Динамо-2», від послуг когось будемо відмовлятися, когось віддамо в оренду, когось спробуємо продати. Тому багатьох людей ви не побачите. Надлишок футболістів не йде на користь.
Гадаю, найголовніше – це те, що вболівальникам сподобався матч. Бойова була гра, всі старалися, віддавалися на полі. Футболісти хотіли довести. Але тут палиця із двома кінцями: коли глядачі женуть команду вперед – це добре, однак потрібно іноді пригальмувати коней, мати голову на плечах. Десь я навіть гальмував команду, адже один виходить на заміну та рветься вперед, в ньому кров вирує, а інший вже набігався й просто не готовий поки проводити весь матч на належному рівні. Як результат, починаються розриви. Народ жене вперед, футболісти не повертаються, й починаються контратаки на наші ворота.
У порівнянні з першим матчем проти «Спартака», ми трохи перебудували гру. У Москві намагалися пресингувати спартаківців безперервно, а сьогодні ми це реалізовували лише частково, даючи «Спартаку» контролювати м'яч. Одним словом, прагнули грати на контратаках. У нас були швидкісні гравці, й нам ця тактика вдавалася.
- У всіх матчах турніру ви змушували суперників підлаштовуватися під свій ритм гри, під щільність. Це нівелювало плани суперників. Така схема гри вам подобається?
- Так. Команда почала грати швидше, вже немає уповільнення. А аритмія має бути, неможливо 90 хвилин грати в одному темпі
- А чи задоволені ви тим, наскільки швидко опорні півзахисники переводять матч в атакуючу фазу?
- Тренер не може бути задоволений на 100%. Навіть якщо команда перемогла з рахунком 5:0. Тож я ніколи не буваю задоволений грою своєї команди. І, зокрема, я б хотів, щоб робота опорних півзахисників проводилася швидше. Чим швидше відбувається перехід від оборони до атаки, тим краще. Це ж стосується й захисників. Як тільки ми сьогодні вмикали швидкість, «Спартак» відразу ж починав відчувати проблеми. Щоправда, це можна сказати і про нашу команду...
А ось тактика дрібного футболу мені не сподобалася. Можливо, хлопці втомилися, але ззаду бити не треба. Навіщо? Адже це товариська гра. Бризгалов пішов із поля, шкода хлопчика. Аруна в нас теж пішов. Можливо, справді втомилися. На тлі втоми іноді мозок по-іншому працює.
- Наскільки Ідейє готовий до сезону?
- А як ви думаєте? Ідейє бігає лише півтора дня. Як він може грати, поясніть?
- Скільки часу йому треба, щоб він був готовий виходити на поле?
- Не знаю. Можливо місяць, можливо – два тижні, можливо – 10 днів. Беланда поки теж набирає кондиції. В команді є наукова група, яка доповідає мені про функціональну готовність футболістів.
Повторюся, поки в команді є дисбаланс у плані функціональної готовності футболістів. Хтось почав підготовку раніше, хтось – пізніше. Якби збірні не грали, тоді всі хлопці отримали б повноцінний відпочинок та повернулися б до розташування команди всі разом. Дуду ось відпочив, і добре бігає. Зовсім інша картина, ніж та, яку ми спостерігали, коли він до нас приєднався наприкінці минулого сезону.
Тож, повертаючись до вашого запитання, скажу так: навіть господь Бог не відповість, коли Ідейє вийде на поле та буде грати. Тим паче, повторюся, є конкуренція. Хто сильніший, той і буде грати. Хоча, можливо, в якихось матчах ми будемо випускати на поле Ідейє та Мбокані одночасно.
www.dynamo.kiev.ua
