- Євгене, наскільки ви спортивна людина?
- Максимально! Сам займаюся спортом, спостерігаю за успіхами наших спортсменів. Із ранку й до ночі читаю спортивні новини. Стежу за ковзанярами, тенісистами, сноубордистами, футболістами й багатьма іншими… Футбол – моя пристрасть. Уболіваю за київське «Динамо». По правді кажучи, чекав усе життя, коли в мене візьмуть інтерв’ю клубні ЗМІ. «Динамо» – це більше, ніж просто команда. Це частина національної ідентичності, культури й традицій. «Дніпро» та «Металіст» припинили своє існування. Якщо таке станеться з «Динамо», на вулиці вийдуть тисячі людей і я в тому числі. Коли в іноземців запитати, що таке Україна, вони дадуть відповідь, що це Андрій Шевченко й київське «Динамо». Уболівати почав із 1997-го. Тоді команда грала так, що кожного матчу мало не плакав, аж трясло від емоцій. Це мене й сформувало – «Динамо» я полюбив назавжди.
- Хто ваш улюблений футболіст «Динамо»?
- Подобалася гра Сергія Реброва. Головні таланти нинішнього складу «Динамо» – Микола Шапаренко, Віктор Циганков, Віталій Миколенко, Беньямін Вербич. Прикро, що не грає Шапаренко. Дуже багато спілкуюся зі студентами й відчуваю їхню психологію. Бачу великий потенціал у Миколи й бажання грати. Сподіваюся, він скоро повернеться на футбольне поле. Люблю ходити на стадіон як у театр. Другий рік спостерігаю за командою «Дніпро-1». Не розумію, за якою схемою вони грають, але очі у футболістів горять. На це хочеться дивитися. Можливо, часом цього не вистачає динамівцям. Але вірю, що великі перемоги попереду.
- Чого не вистачає «Динамо» для високих результатів?
- Молодої крові. Ми ще живемо за старими принципами. Вони робочі, але не для молоді, яка живе по-іншому. Наприклад, як зараз грає Зінченко в «Манчестер Сіті». Він не суперталант. Але його віддали в колектив із позитивною енергетикою, де всі чогось хочуть від життя. Олександр увібрав це в себе й розкрився. У «Динамо» є хлопці сильніші за Зінченка. Але вони не можуть розкритися. Починають набирати обертів, а потім їх щось здавлює. Звідси зрозуміло, чому Шапаренко не розкрився. Він не знизив вимог до себе. Не вірю в це. Микола все життя займався спортом, у нього сильний дух. Очевидно, йому бракує позитивної атмосфери, у якій він міг би зростати. Сподіваюся, що Циганкова не будуть перетримувати в «Динамо». Подивіться на Руслана Малиновського. Перейшов у європейський чемпіонат і як заграв! Перейшов у клуб Серії А і виступає в Лізі чемпіонів! Я готовий допомогти команді й зробити все від мене залежне для її зростання. Думаю, багато хто готовий допомогти. Якщо вийти на вулицю, то 8 з 20 осіб люблять київське «Динамо». А який яскравий футбол показала юнацька збірна України! Очевидно, що в нас є талановиті футболісти, але з ними потрібно працювати. Зараз у «Динамо» всі настільки напружені, що, якщо додати в структуру клубу щось живе, уже підуть позитивні зміни. Цікаво, але футболісти «Шахтаря» ніколи не грають з очима, які горять...
- Якщо запросять у «Динамо» шеф-кухарем, погодитесь?
- Хотілося б розробляти харчування для футболістів «Динамо». Це мені цікаво. Я готовий за це взятися, якщо це поліпшить результати команди й буде інтерес із боку клубу. А на те, щоб бути шеф-кухарем, стояти постійно біля плити, через велику кількість проектів немає часу.
- У «Манчестер Сіті» є свій дієтолог, який за результатами щоденних аналізів розробляє харчування для кожного футболіста індивідуально для підвищення працездатності залежно від того, яких поживних елементів не вистачає гравцям. Чи готова Україна до таких новацій?
- На жаль, наші люди ще не готові до такого. Дієтолог у нас – екзотична професія.
- Як повинні харчуватися спортсмени?
- Не можна ділити їжу на спортивну й неспортивну. Спортсменам слід вживати здорову їжу, харчуватися частіше й вносити різноманітність у раціон. Спортивне харчування – просте. Нічого незвичайного в ньому немає. Їсти не просто кашу, а додавати туди масло, соуси, спеції.
- Ви навчалися й працювали за кордоном. Чим іноземці відрізняються від нас?
- Ми харчуємося їжею Радянського Союзу. Вона штучна й несправжня. У всьому світі їдять традиційні національні страви. У Японії, Китаї, Іспанії їдять те, що в них зростає. А в нас вирощують білий буряк, а ми навіть не знаємо, де його купити. Буряковий квас – український напій. Всесвітня організація охорони здоров’я дослідила, що Україна – перша у світі за смертністю, пов’язаною з їжею. Хоча, насправді, у нас здорова кухня. Страви переважно запікаються в печі. Це найкорисніший спосіб приготування їжі, як і ферментація та бродіння.
- Які страви зі свого ресторану порадите іноземцям та всім українцям?
- Я три роки їздив Україною й збирав рецепти національних страв. Котлети по-київськи, «Олів’є», вінегрет – радянська їжа. Насправді, у нас багато здорових страв. Із мого ресторану можу порадити закуску із бджіл, борщ зі сливовим варенням, буряковий квас, верещаку.
- Що повинен робити кожен українець особисто, щоб зламати радянську систему харчування?
- Я допоможу в цьому (посміхається). Створюю контент, інформацію, яка всім може стати в пригоді. Хочу, щоб через 5-10 років у закладах громадського харчування почали готувати справжню українську їжу. Але наші люди поки що не дуже хочуть змінюватися…
Ельзара Джапарова, інтерв'ю для клубного журналу «Динамо» №4 (105) за вересень-жовтень. Придбати журнал можна в касах стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського, кіосках «Союздрук», у приватних розповсюджувачів, в Інтернет-магазині ФК «Динамо», а також в електронному форматі в бібліотеці PressPoint.
