Динамівці приїхали до Львова з однією метою – здобути перемогу і продовжити боротьбу за чемпіонство. Дуже важко доводиться «біло-синім» у виїзних матчах із «Карпатами» і ця гра не стала винятком.
У порівнянні з попереднім матчем Юрій Сьомін зробив дві заміни. Повернувся Тарас Михалик, який залікував травму, а от Ісмаель Бангура через пошкодження не зміг зіграти і в основі його прогнозовано замінив Максим Шацьких, який зробив великий внесок в успіх команди вже в другому поспіль поєдинку.
…А почалось для гостей все так, що гірше й не придумаєш. Уже на другій хвилині після подачі кутового помилилась оборона і Ощипко практично без перешкод пробив головою. Емоційний підйом трибун і футболістів «Карпат» важко описати – стадіон буквально «стояв на вухах». Але динамівців це не збило з пантелику. Вони доволі швидко налагодили контроль м’яча і постійно навантажували захист суперника.
На 17-й хвилині після подачі кутового м’яч був вибитий зі штрафного, але точно на Корреа. Карлос витримав паузу і віддав відмінний пас у штрафний на абсолютно вільного Шацьких – Максим холоднокровно продовжив політ м’яча у сітку воріт. Черговий важливий гол від форварда!
Динамівці подовжували атакувати, намагались використовувати фланги і часто в штрафний суперника проходили і навіси, і простріли. Але захисники грали досить упевнено, тому гольових моментів було небагато. Запам’ятався заблокований удар Кравця, попадання в поперечину від Корреа, вихід Карлос віч-на-віч із Мартищуком і самовіддана гра голкіпера. Але наприкінці тайму кияни добились свого.
Масовий штурм воріт господарів, три кутових поспіль, останній із яких став для львів’ян роковим. Мартищук помилився на виході і рукою переправив м’яч на дальню стійку, де чатував Гіоане. Тібі швидко зорієнтувався в ситуації і одним дотиком відправив м’яч під стійку. Ось так, із тайму, що розпочався невдало, «біло-сині» зробили тайм переможний.
Після перерви гра пожвавилась. Обидві команди носились по полю як заведені. Господарі в буквальному смислі «рвали і метали», але клас динамівців був вищим і відзначитись суперникам не вдалось. Хоча шанси для цього були.
Непогано бив Худоб’як, із вигідної позиції атакував Зеньов, Шовковський виручив після «вистрілів» Кобіна і Год віна (особливо запам'ятався його «сейв» на останніх хвилинах, коли нігерійський хавбек львів’ян буквально «розстрілював» ворота метрів з 11-ти , ледве не влучив у «дев’ятку» Фещук…
Були моменти у динамівців, які могли не доводити справу до «пригод останніх хвилин». Якби забили Корреа чи Кравець, про шанс господарів можна було б і не згадувати.
Підсумок – перемога «Динамо», але гра киян залишила багато питань. У деяких відрізках чемпіони країни дозволили супернику переграти себе, було програно єдиноборств, а форвардам суперника надавалась велика свобода дій. Але порадувало, що другий матч поспіль «біло-сині» отримують вольову перемогу, а значить із характером усе в порядку.
www.fcdynamo.kiev.ua
