Динамівці та Кубок світу. Німеччина-2006

Динамівці та Кубок світу. Німеччина-2006

Віват, король!

Уперше в історії збірна України виступила на Чемпіонаті світу у 2006 році. Вивести збірну на мундіаль зумів легендарний динамівець Олег Блохін. Про його призначення на пост головного тренера національної збірної 18 вересня 2003 року оголосив президент ФФУ Григорій Суркіс. На своїй першій прес-конференції новоспечений тренер здивував усіх заявою, що збірна України вийде на Чемпіонат світу з першого місця у відбірній групі.

Багато хто тоді поставив під сумнів ці слова, особливо після невдач у товариських матчах, проте Блохін зібрав нову боєздатну команду, вливши до збірної свіжу кров. Відбірний раунд збірна України пройшла блискуче, першою з європейських збірних кваліфікувавшись до фінальної частини турніру.

Особливо важливими і яскравими були гостьові перемоги над головними суперниками за вихід із групи – Туреччиною (3:0), де перший гол забив динамівець Гусєв, а Шевченко, оформивши дубль, довів рахунок до розгромного, а також чинним чемпіонами Європи, Грецією, єдиний гол якій у кінці зустрічі після виходу сам на сам із воротарем забив досвідчений динамівський опорний півзахисник Андрій Гусін. «Знаєте, що сказала команда Гусіну після матчу? Хлопці його запитали: Як ти туди добіг?» - невимушено жартував у властивій йому манері на післяматчевій прес-конференції Олег Володимирович. До слова, Гусін забив і в гостьовому поєдинку з Данією (1:1), ще одним реальним претендентом на вихід із групи.

 

Творимо історію

З огляду на настільки впевнений вихід із першого місця з такої непростої групи, у майбутнє українська футбольна громадськість дивилася з оптимізмом, розраховуючи у фінальній стадії турніру на вихід із групи, у якій крім грізних іспанців у суперники Україні дісталися невидатні за футбольними мірками Саудівська Аравія та Туніс.

До остаточної заявки збірної на мундіаль потрапили 7 динамівців – найбільше клубне представництво у збірній. Причому всі вони були на чемпіонаті гравцями основної обойми, кожен провів як мінімум три матчі. Це Олександр Шовковський, Андрій Несмачний, Владислав Ващук, Олег Гусєв, Сергій Ребров, Руслан Ротань і Артем Мілевський. Андрій Гусін, який також був основним гравцем на цьому ЧС, на той момент уже перейшов у «Крилья Совєтов». Динамівський захисник Сергій Федоров, який був у попередній заявці збірної, пропустив мундіаль через травму стегна.

У стартовому матчі, який відбувся 14 червня 2006 року в Лейпцигу на «Ред Булл Арені», українці зустрілися з фаворитами групи – іспанцями. Цей матч став холодним душем для нашої збірної – поразка з рахунком 0:4. Після першого тайму «синьо-жовті» «горіли» у два м'ячі, а на початку другого арбітр «добив» нашу збірну, призначивши в її ворота пенальті і залишивши вдесятьох – червону картку отримав Ващук. Явно не про такий дебют на ЧС мріяла Україна.

«Після програшу Іспанії нас зібрав Григорій Суркіс. Він сказав: «Це одна гра, потрібно зібратися і продовжувати рухатися далі». Зізнатися, це здорово на нас вплинуло. Якби ми виграли у іспанців, ще невідомо, як би провели наступні матчі. Це був чарівний пендель на чемпіонаті світу. Він зіграв визначальну роль», - згадує Ващук.

І вже в другому турі наша збірна помінялася із суперником ролями. Відразу після стартового свистка «жовто-сині» взяли в облогу ворота Саудівської Аравії. І вже на п'ятій хвилині забили свій перший гол на чемпіонатах світу. Русол замкнув навіс Калиниченка з кутового. Другий м'яч ефектним дальнім ударом забив Ребров. А після перерви аравійців добили Шевченко та Калиниченко.

Вирішальний матч у групі проти Тунісу дався нашій збірній нелегко. Перемогу приніс гол із пенальті, який заробив і реалізував Шевченко в середині другого тайму.

Посівши друге місце в групі, Україна отримала в суперники Швейцарію, яка несподівано випередила Францію у своєму квартеті. Поєдинок у Кельні пройшов в обережній боротьбі. Обидві команди грали від оборони і не змогли створити в атаці щось результативне: основний і додатковий час завершилися нульовою нічиєю.

Серію пенальті обидві команди також почали невдало: не реалізував свій удар Шевченко, не забили і швейцарці – обидва рази переможцями дуелей стали воротарі. Потім був знаменитий «удар у стилі Паненки» у виконанні 21-річного Мілевського. Свою спробу реалізував і динамівець Ребров. А вирішальний пенальті холоднокровно виконав Гусєв. Та головним героєм серії став Олександр Шовковський, який відбив два удари з трьох (ще один прийняла на себе поперечина) і став першим воротарем в історії світових першостей, якому вдалося зберегти свої ворота у недоторканності в серії післяматчевих пенальті!

У чвертьфіналі українці зустрілися зі збірною Італії. Уже на шостій хвилині рахунок відкрив Дзамбротта, а після перерви дубль оформив Лука Тоні. 0:3 – Україна зупинилася на стадії чвертьфіналу, а Італія цей мундіаль у підсумку виграла.

Балканський десант

Крім гравців збірної України, ще двоє представників київського «Динамо» взяли участь у ЧС-2006. Горан Гавранчич захищав кольори збірної Сербії і Чорногорії, яка потрапила до складної групи з Аргентиною, Нідерландами і Кот-д'Івуаром. Горан узяв участь у всіх трьох матчах своєї збірної, які завершилися трьома поразками. Путівки до плей-оф прогнозовано розіграли між собою аргентинці з нідерландцями.

Динамівський центральний хавбек Єрко Лєко став учасником ЧС-2006 у складі збірної Хорватії, яка також невдало виступила на мундіалі. Хорвати мінімально поступилися бразильцям у стартовому матчі (0:1), потім зіграли внічию 0:0 з японцями. У вирішальному матчі для виходу в плей-оф Хорватії потрібно було перемогти Австралію. Однак переможний результат «картаті» зберегти не зуміли – наприкінці зустрічі Гаррі К'юелл зробив рахунок 2:2 і вивів австралійців до плей-оф. До слова, Лєко з'явився на полі в другому таймі за рахунку 2:1 на користь своєї збірної. У грі з бразильцями він також вийшов на заміну, на 41-й хвилині. Єдиний гол у тій грі Кака забив на 44-й.

Гравці київського «Динамо» на ЧС-2006

Олександр Шовковський - 5 матчів

Андрій Несмачний - 5 матчів

Владислав Ващук - 3 матчі

Олег Гусєв - 5 матчів

Сергій Ребров - 4 матчі, 1 гол

Руслан Ротань - 3 матчі

Артем Мілевський - 4 матчі

Горан Гавранчич (Сербія і Чорногорія) - 3 матчі

Єрко Лєко (Хорватія) - 2 матчі

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер