Кубок світу-1962
Між Кубками світу 1958 і 1962 років у 1960-му відбувся перший в історії Чемпіонат Європи, який тоді називався Європейський Кубок націй з футболу. Саме в 1960 році збірна СРСР єдиний раз у своїй історії стала чемпіоном Європи. Це досягнення так і залишилося найкращим в історії радянської збірної, не рахуючи ще золота Олімпійських ігор, яке підкорилося радянським футболістам двічі - у 1956 і 1988.
Уже за місяць після свого європейського тріумфу збірна СРСР розпочала підготовку до майбутнього чемпіонату світу, який мав відбутися в травні-червні 1962 року в Чилі. Наприкінці 1960 - на початку 1961 радянська збірна, очолювана Гавриїлом Качаліним, провела ряд товариських матчів.
18 червня 1961 року на "Лужниках" команда провела перший матч у рамках відбору до чемпіонату світу. Суперником стала збірна Туреччини, яка разом із норвезькою дружиною і становила кваліфікаційну групу, до якої потрапила збірна СРСР. Цей матч завершився перемогою господарів поля - 1:0. 1 липня до Москви завітала збірна Норвегії. Відкритий футбол у виконанні двох команд завершився результативною перемогою радянської збірної 5:2. В Осло збірна СРСР перемогла так само впевнено - 3:0, після чого в Стамбулі була здобута четверта перемога в чотирьох матчах відбірної групи - 2:1.
Кістяк збірної складали вже досвідчені чемпіони Європи, більшість із них потрапить до заявки і на майбутній мундіаль - воротарі Лев Яшин і Володимир Маслаченко, захисники Гіві Чохелі й Анатолій Масльонкін, нападники Михайло Месхі, Слава Метревелі, Валентин Іванов, Віктор Понєдєльнік та інші.
Але до них додалося молоде покоління, народжене на зламі 30-х і 40-х років. Перемогою на чемпіонаті Європи завершилася кар'єра в збірній Юрія Войнова, на зміну якому прийшли нові київські динамівці - Йожеф Сабо, Віктор Серебряніков, Віктор Каневський. Останній з них узяв участь у двох матчах із чотирьох у відбірному циклі. Усі троє потрапили до заявки збірної на фінальну стадію ЧС-62.
Упевнено завершивши кваліфай-раунд, Збірна СРСР наприкінці 1961 року вирушила в турне Південною Америкою. У рамках турне радянська збірна провела три матчі й у всіх трьох здобула перемоги - спершу над чемпіонами південноамериканського континенту Аргентиною в Буенос-Айресі (2:1), а потім над Чилі в Сантьяго (1:0) й Уругваєм у Монтевідео (2:1). За підсумками турне збірна заслужила схвальні відгуки від південноамериканської футбольної та навколофутбольні громадськості.
25 травня 1962 року збірна СРСР із трьома київськими динамівцями у складі знову вирушила до Південної Америки, де після виграшу європейського кубка і вражаючої гри в рамках американського турне від неї чекали чергового тріумфу.
Усі три зустрічі в рамках групового етапу фінальної стадії ЧС-1962, а також чвертьфінал збірна провела в місті Аріка, на стадіоні імені Карлоса Діттборна. Місцевий клімат відрізнявся вітряною погодою у зв'язку з близькістю океану, що певним чином вплинуло на всі ігри.
У першому матчі 31 травня СРСР обіграв Югославію завдяки голам Іванова і Понєдєльніка. Перемога далася нелегко, суперник грав грубо, внаслідок чого травми отримали два гравці радянської збірної - Метревелі та Дубинський.
3 червня СРСР зустрівся з Колумбією, якій відводили роль аутсайдера групи. Тренерський штаб поставив завдання виграти з якомога більшим рахунком, аби забезпечити кращу різницю м'ячів на випадок рівності очок з кимось із конкурентів. І вже на 13-тій хвилині радянські футболісти вигравали з рахунком 3:0. На 56-й хвилині зустрічі рахунок був 4:1, однак кінець зустрічі союзна збірна повністю провалила, а колумбійці вирвали сенсаційну нічию 4:4.
Проте, для виходу з групи в заключному матчі 6 червня збірну СРСР влаштовувала і нічия зі збірною Уругваю. Мамикін відкрив рахунок у кінці першого тайму, однак на початку другого після суддівської помилки, коли за фол Яшина був призначений вільний удар у бік воріт радянської збірної, уругвайці рахунок зрівняли. Матч тримав у напрузі до останніх хвилин, коли Іванов забив переможний гол, який вивів СРСР на чисте перше місце в групі.
У чвертьфіналі збірна СРСР зустрілася з господарями змагань, збірною Чилі. Основні події розгорнулися в першому таймі. Леонель Санчес відкрив рахунок, майстерно виконавши штрафний удар із гострого кута. Численко з пасу Месхі рахунок зрівняв, однак одразу ж Еладіо Рохас метрів із 30-ти поцілив у ворота Яшина, якому закрили огляд захисники. Радянська збірна володіла ініціативою після перерви, проте чилійці впевнено тримали оборону. У півфіналі збірна Чилі поступилася бразильцям, які вдруге у своїй історії стали чемпіонами світу.
Збірна СРСР повторила результат, показаний нею на попередньому чемпіонаті світу: дійшовши до чвертьфіналу, де поступилася господарям. Радянські вболівальники та журналісти результатом були незадоволені. Багато хто критикував Яшина, Іванова, а також тренера збірної Гавриїла Качаліна за застарілу схему розстановки команди «W» (“дубль ве”), на зміну якій більшість прогресивних збірних віддали перевагу схемі 4-2-4.
У заявці збірної СРСР:
- півзахисник Йожеф Сабо, 0 матчів
У 1962 році на Кубку світу не зіграв, зате чотирма роками пізніше на ЧС-1966 в Англії сповна компенсував цю прогалину. У складі "Динамо" Сабо став чотириразовим чемпіоном СРСР і дворазовим володарем Кубка СРСР.
- форвард Віктор Серебряников, 0 матчів
У 1962 році на Кубку світу не зіграв, зате брав участь у матчах ЧС 1966 і 1970. У складі "Динамо" Серебряников став п'ятиразовим чемпіоном СРСР, дворазовим володарем Кубка СРСР.
- форвард Віктор Каневський, 2 матчі
Капітан "Динамо" в 1961-1964 разом із Валерієм Лобановським перейшов до "Чорноморця" в 1965-му. Чемпіон СРСР (1961) володар Кубка СРСР (1964).
У фінальній частині: збірна СРСР - 4 матчі, 2 перемоги, 1 нічия, 1 поразка, м'ячі 9:7, 1/4 фіналу
Матчі збірної СРСР
1 тур
СРСР - Югославія 2:0
Голи: Іванов 51, Понєдєльнік 83
2 тур
СРСР - Колумбія 4:4
Голи: Іванов 9,13, Численко 11, Понєдєльнік 56 - Асерос 20, Коль 69, Рада 73, Клінгер 77
3 тур
СРСР - Уругвай 2:1
Голи: Мамикін 38, Іванов 89 - Сасія 54
1/4 фіналу
Чилі - СРСР 2: 1
Голи: Санчес 11, Рохас 29 - Численко 27
І.Бондаренко, фото footballinussr.fmbb
