Події
1984 рік був сезоном-перебудовою для київського клубу. Повернувшись у «Динамо», Валерій Лобановський почав будувати нову команду, більше довіряти молодим футболістам - Олексію Михайличенку, Павлу Яковенку, Василю Рацу, Олегу Кузнєцову. «Динамо» фінішувало на 10-й позиції з 34 очками в активі в чемпіонаті СРСР, а через слабкий виступ у попередньому сезоні вперше з 1971-го року не виступало в єврокубках.
Валерій Лобановський назвав головною причиною незадовільних результатів травми гравців: «Ми виступили в сезоні вкрай невдало, але катастрофи не сталося. Це була невдача, а не катастрофа. Головною причиною невдач я б назвав тривалу відсутність через травми великої кількості провідних гравців (Яковенко лікувався 94 дні, Безсонов - 64, Журавльов - 61, Заваров - 50, Буряк - 43). Це також робило болючою природну зміну поколінь. За відсутності досвідчених гравців гра команди була схильна до різких перепадів. І таке протягом сезону траплялося не раз».
Нічия в матчі з «Кайратом» (1:1) відкрила сезон, і далі команду переслідував нічийний синдром, усього їх було 13 у 34 іграх. «Динамо» здобуло 12 перемог і зазнало 9 поразок (різниця м'ячів 46:30). Найкращим бомбардиром команди з 10 голами в активі став Олег Блохін, він же віддав 6 результативних передач. Лідером із проведених поєдинків став Анатолій Дем'яненко.
Також варто відзначити, що деякі динамівці 1984-го року взяли участь у відбірному турнірі чемпіонату Європи з футболу. У всіх 6 матчах зіграв Дем'яненко і забив два голи, у 5 поєдинках відіграли Баль і Блохін (Олег відзначився двома забитими м'ячами), у чотирьох матчах узяв участь Буряк, у трьох - Безсонов і Євтушенко, в одному - Лозинський. Перед останнім туром СРСР випереджав Португалію на одне очко і остання гра проходила між цими командами в Лісабоні. Команду Валерія Лобановського влаштовувала навіть нічия, але вона не була досягнута.
Футболісти
1984-го року народилися такі динамівці, як Мілош Нінкович (чемпіон України 2007, 2009 і володар Кубка України 2005, 2006, 2007 рр., у «Динамо» виступав із 2004 по 2012-й р.), Аїла Юссуф, який захищав кольори нашого клубу з 2003 по 2014 р. (триразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка України, володар Суперкубка України 2006), Горан Попов (виступав за «Динамо» з 2010 по 2014-й р., володар Суперкубка України 2001), Ніко Кранчар (грав за «Динамо» з 2012 по 2015-й р.).
Також 1984-го року народилися Отар Марцваладзе (грав за «біло-синіх» із 2005 по 2007 р.), Пап Діакате (виступав за «Динамо» у 2007-2011 рр., чемпіон України 2009, володар Суперкубка України 2011), Едгарас Чеснаускіс, який грав за київське «Динамо» в сезонах 2003/04-2005/06.
Пам'ятний матч
Серед успішних матчів відзначимо поєдинок проти єреванського «Арарата». Розгромна перемога 7:0 стала однією з найбільших перемог «біло-синіх» в історії чемпіонатів СРСР. Також цей матч став останнім у футболці «Динамо» для Леоніда Буряка.
З першої і до останньої хвилини матчу ініціативою володіли господарі поля. У цьому матчі динамівцям удавалося все - і швидкі флангові атаки, і надійна гра захисників і удари здалеку. «Арарат», у свою чергу, здійснив перший удар по воротах тільки на 58-й хвилині.
Уже на 10-й хвилині Дем'яненко прострілює уздовж воріт і Євтушенко в боротьбі із захисником відправляє м'яч у ворота. У кінці першого тайму знову спрацювала зв'язка Дем'яненко - Євтушенко. Цього разу Вадим забив головою. А практично зі свистком на перерву відзначився Олег Кузнецов. У другому таймі Євтушенко оформив хет-трик, а Михайличенко, Рац і Олефіренко довели рахунок до розгромного. Був у матчі й 8-й гол. Його далеким ударом забив Віктор Хлус. Однак суддя його не зарахував.
Уперше в стартовому складі киян не було жодного лауреата сезону 75-го року. Лобановський будував «нове» молоде «Динамо», яке вже за рік почне сходження до європейського кубку.
«Динамо» (Київ) - «Арарат» (Єреван) 7:0 (3:0)
15 жовтня 1984. Київ
Голи: Євтушенко (10, 41, 50), Кузнєцов (45), Михайличенко (62), Рац (64), Олефіренко (75);
«Динамо»: Чанов, Кузнєцов, Балтача, Євсєєв, Дем'яненко, Рац (Каратаєв, 85), Олефіренко, Баль (Буряк, 61), Михайличенко, Хлус, Євтушенко;
«Арарат»: Подшивалов, Киракосян, Саркісян, Роб. Галустян (Мелікян, 46), Раф. Галустян, Ашот Хачатрян (Ангтян, 68), Маркарян, Оганесян, Багдасарян, Чилингарян, Мхітарян.
