Цього літа три його команди (U-15, U-16 та U-17) стали чемпіонами України, а команда U-14 була другою. Зростання спортивних результатів має знайти продовження і в якісних кадрах для першої команди. Про те, коли на це очікувати та в якому напрямку розвивається школа «Динамо», наша розмова з іспанським фахівцем.
- За півтора року моєї роботи в школі «Динамо» вдалося змінити головне – напрямок роботи. Тепер він повністю уніфікований із головною та молодіжними командами «Динамо». Ще не на 100 відсотків, але прогрес помітний. Мені потроху вдається зрозуміти ваш менталітет, і навпаки, українським тренерам та гравцям – зрозуміти мене. Не хочу критикувати своїх попередників, вони теж хороші фахівці, які мають свій напрямок роботи, власні напрацювання, але деякі підходи до роботи мені були незрозумілі. Акцент ставили на біговій роботі та фізичній підготовці, юнаки добре та швидко бігали, були витривалими. Мало уваги приділяли розвитку інтелекту гравця, умінню швидко приймати правильні рішення, тактичній варіативності.
- Ваші ідеї впроваджуються в життя через тренерів у кожній із вікових груп. Чи вдалося дібрати однодумців в тренерському штабі? Як проходить процес їх адаптації до нових вимог?
- Саме робота з тренерами кожної з чотирьох академічних груп і є головним моїм завданням у «Динамо». Про це я розмовляв із Сергієм Ребровим та Раулем Ріанчо, коли на початку 2015 року зустрічався з ними в Іспанії перед початком своєї роботи в «Динамо». Маю навчити нинішніх тренерів або тих, хто прийде замість них, тому підходу до футболу, який є в першій команді і який має бути адаптований до кожної вікової групи на нижчому рівні. Потроху цей процес просувається, були тренери, з якими з певних причин довелося розпрощатися, дехто краще впроваджує новий підхід у свою роботу, хтось повільніше. Власне, це і є моя робота – допомагати наставникам, я присутній майже на кожному практичному чи теоретичному занятті, на всіх іграх. Зараз працювати набагато легше, ніж було рік тому.
- За такого підходу до роботи наскільки самостійний тренер у прийнятті рішень? Чи має він право на експерименти чи імпровізацію?
- З самого початку я розповів кожному, що потрібно робити, поставив їх у досить жорсткі рамки. Усі працювали за системою, не порушуючи її. Зараз дав більше самостійності, бо бачу, що тренери не лише виконують запропоновану програму, але й добре розуміють її суть, чому вона саме така, а не інша. Є гравці, які потребують індивідуального підходу. Я тренер усіх тренерів, буде набагато ефективніше, якщо зроблю зауваження або корективи в роботі конкретному фахівцю, а він уже доноситиме інформацію своїм підлеглим.
- Припустимо, людина з відповідною освітою та знаннями хоче бути тренером у ДЮФШ «Динамо». Що потрібно, аби вона пройшла відбір та була зарахована до штату?
- Тренер має бути професіоналом. Він повинен любити свою роботу, контролювати в колективі всі футбольні та життєві моменти, слідкувати за дисципліною, харчуванням, відпочинком, успіхами в навчанні. Що стосується футбольного аспекту питання, наставник має навчити гравців думати на полі, бачити, у якому компоненті кожен із них може додати, використовувати найсильніші сторони, уміти залагоджувати конфліктні ситуації та бути для молоді «своїм». Звісно, цей перелік вимог можна ще довго продовжувати. Наприклад, постійно слідкувати за гравцями цього віку з інших команд, проводити селекцію. Мої однодумці працюють не півтори години на тренуванні, а живуть зі своєю командою 24 години на добу.
- Три «золота» в ДЮФЛУ з чотирьох можливих. Можете записати собі в актив перший повний сезон роботи в «Динамо»?
- До речі, мало бути й четверте золото, але у фіналі U-14 поступилося в серії пенальті. Вважаю, кількість перших місць не повинна бути першочерговим критерієм оцінки моєї роботи. Насамперед важливо, скільки футболістів ми підготували для U-19, згодом, – скільки з них перейде до U-21, до першої команди. Молоді хлопці повинні мати схильність до прогресу, завжди ставити нову й нову ціль, іти до неї.
- У випускній групі U-17 бачите гравців, які в перспективі можуть дорости до першої команди «Динамо»?
- Усі вони мають серйозний потенціал, але називати конкретні імена буде некоректно. Хто уважно стежив за цією групою, сам це зможе зробити. Є гравці, які в 17 років досягають свого піку, а є й ті, що лише починають. У нас великі сподівання на випускну групу, і лише час покаже, наскільки вони виправдаються.
- Розглядаєте можливість запрошення до ДЮФШ, принаймні в старші групи, молоді з-за кордону?
- Наразі таке питання не стоїть. Нашою стратегією є знайти найкращих українських гравців та розкрити їх потенціал. Це те, що ми можемо та вміємо робити. Немає сенсу розпорошувати зусиль. Можливо, уже на рівні молодіжних команд є необхідність запрошувати іноземців, але це питання не до мене.
Повну версію матеріалу читайте в свіжому номері журналу «Динамо Київ» (№3 (86)
Copyright © FC Dynamo Kyiv
