Згадуємо Метра: динамівське дербі, «кувейтський Заваров» і наш десант в ОАЕ

Згадуємо Метра: динамівське дербі, «кувейтський Заваров» і наш десант в ОАЕ

Сьогодні - день пам'яті Валерія Лобановського. Згадуємо маловідомі сторінки кар'єри Метра, який встиг попрацювати в ОАЕ та Кувейті.

Коли «залізна завіса» підвелася, випустивши із СРСР перших трудових мігрантів, серед першопрохідців були саме спортсмени. Причому, на відміну від попередніх років, коли Радянський Союз відправляв своїх спеціалістів у країни, що розвивалися, цього разу реальністю стали і «Ювентус», і «Сампдорія», і інші клуби провідних чемпіонатів капіталістичного світу.

Лобановський, як топ-тренер міжнародного рівня, мав різні варіанти – ходили чутки про іспанський «Вальядолід» і навіть західнонімецький «Гамбург». Але найбільш привабливим був варіант із «Ювентусом» – всесильний Аньєллі, власник туринського клубу та концерну «Фіат», мріяв про радянську трійку Заваров – Михайличенко – Протасов на чолі з «алленаторе», який розкрив для Європи київське «Динамо».

Однак відпустити на Захід таку величину, як Лобановський, було чимось більшим за суто спортивне рішення – тут відгонило політикою. Хоча туринці обіцяли й цілу виробничу лінію легковиків, і солідні відступні, відпустити трьох гравців і їхнього головного тренера було неприпустимо. Після тривалих перемовин і бюрократичної тяганини в «Ювентус» відпустили лише Заварова – причому, із п’яти мільйонів трансферних коштів держава змилостивилася виділити клубу всього два – два з половиною.

А що Лобановський? Прекрасно розуміючи свій рівень і знаючи, що цілком справився б із викликами й на заході, він сконцентрувався на новому ігровому циклі. Його метою став чемпіонат світу 1990 року, після чого вже можна було б здавати в архів попереднє покоління та братися за новий, значущий, проект.

Можливо, в випадку кращого виступу на Мундіалі в Італії, варіант за кордоном з’явився би кращим. Але збірна СРСР, роздерта протиріччями та фінансовими проблемами, не вийшла навіть із групи. Тож у підсумку серед численних чуток у конкретну пропозицію вилилося запрошення очолити збірну Об’єднаних Арабських Еміратів. Вирішальною стала не лише фінансова сторона угоди, але й та обставина, що Лобановський хотів масштабного проекту: «Працювати я прагнув винятково з національною збірною, а така пропозиція надійшла тільки з Еміратів. Вибирати не доводилося. Тому що тільки через збірну можна вплинути на розвиток футболу в цілому в країні – кардинально його змінити, втілити свої сучасні ігрові ідеї, так би мовити, в загальнодержавному масштабі. Це надзвичайно цікаво, в клубі таке неможливо».