Про рецепт досягнення успіху розповів старший тренер команди Юрій Мороз.
- Наскільки очікуваним став виступ ваших підопічних у груповому турнірі Юнацької ліги УЄФА?
- Звичайно, ми ставили за мету виступити добре, адже, знаючи, де будемо грати, виконали величезний обсяг роботи заради досягнення того результату, що в підсумку отримали. Розуміли, чого очікувати від суперників, відчули рівень європейського футболу, якого потрібно прагнути. Озираючись назад, тепер можна напевно сказати, що літній відбір футболістів 1998 – 1999 року народження виявився для нас доволі вдалим.
- «Динамо» завершило груповий етап із найкращим показником за набраними очками серед усіх команд, які брали в ньому участь. Не прикро, що не вдалося досягти стовідсоткового результату?
- Зовсім не прикро. Окрім результату, ми не можемо забувати про те, що в першу чергу маємо готувати гравців до переходу на більш високий рівень – до молодіжної команди та основного складу. Підготовка футболістів та досягнення результату мають стояти поруч. Добре, що, здобуваючи результат, ми не зациклилися лише на боротьбі за очки, а прогресували, зростали в ході сезону як у чемпіонаті України, так і в Юнацькій лізі УЄФА. При цьому хотілося б, аби під час зимової паузи хлопці адекватно ставилися до тих результатів, яких було досягнуто восени, і розуміли, що на цьому ще нічого не закінчується і з початком нового року все розпочнеться з нуля.
- Лише в одному матчі «Динамо» вдалося зберегти свої ворота «сухими». Це привід для занепокоєння чи все можна списати на вік футболістів?
- Це як проблеми футболістів цього віку, так і привід для турботи. Немає в нас розважливості та досвіду: приміром, десь більш холоднокровно зіграти в обороні, але при цьому не зашкодити атаці. Були матчі, де відчувався страх пропустити м’яч, – і в підсумку ми його пропускали: приміром, перша гра з «Наполі», коли забили у свої ворота, або виїзний матч із «Бешикташем», де тричі довелося виймати м’яча зі своїх воріт. Це все було через нерви. В обороні потрібно грати з холодною головою, десь передбачати ситуацію, випереджати думки суперника тощо. Над цим, звичайно, потрібно багато працювати. Те, що ми малюємо на макеті, – це одне, а зовсім інше, як вихованці втілюють усе це на футбольному полі. Добре, що хлопці швидко реагували та намагалися виправляти помилки, хоча не завжди це вдавалося, причому не лише в Юнацькій лізі УЄФА, а й у матчах чемпіонату України.
- Який із матчів був найважчим в ігровому плані?
- На мій погляд, це виїзний матч із «Бенфікою». За нервовим напруженням це був певний переламний момент, після якого в усіх нас склалася думка, що в цій групі рівних «Динамо» немає.
- Після матчів на європейській арені не виникало проблем із мотивацією підопічних на поєдинки внутрішньої першості?
- Тут є момент, про який говоримо: ми не створюємо команду U-19, а готуємо гравців для U-21 та першої команди. Постійно акцентуємо увагу на прикладах тих же Циганкова, Тимчика, Оріховського, Бєсєдіна: мовляв, для вас також ворота відкриті, а поля, де тренується перша команда, – перед вами. Прагніть цього! Великою мотивацією є конкуренція з гравцями першої команди, бажання бути першим й у чемпіонаті України. Радує те, що хлопці адекватно оцінюють це, не зупиняються на певних досягненнях. Незважаючи на те, проти кого вони грали в останніх іграх – «Бешикташа» в Юнацькій лізі УЄФА чи «Арсенала» в чемпіонаті України, – футболісти виходили на поле й докладали максимум зусиль, керували ігровим процесом на футбольному полі. І це нас, як тренерів, дуже тішить.
- Ті хлопці, які пройшли торішню Юнацьку лігу – ті ж Шапаренко, Михайличенко, Тимчик, Дубинчак, – на правах більш досвідчених вели своїх партнерів за собою?
- Звичайно, адже в них уже була певна психологічна стійкість, маленький, але все ж досвід. Приємно, що ті хлопці, які приєдналися до нас із Академії, тягнулися до старших, і вони разом досягли цього результату.
- Наостанок, якого опонента побажали б своїй команді на стадії 1/8 фіналу?
- Звичайно, ми будемо ставити лише максимальні завдання. Який суперник випаде, з тим і гратимемо – іншого виходу в нас немає. Побажати слабшого суперника – може бути гірший ефект, і, навпаки, сильний опонент здатен мобілізувати хлопців, і вони покажуть свій найкращий футбол. Ми готуємося до всіх суперників, адже Юнацька ліга УЄФА є лише одним з етапів підготовки молодих футболістів до виконання більш серйозних завдань. Добре, коли є й хороша якість гри, і результат. А в такому клубі, як «Динамо», ці компоненти завжди мають стояти поруч. Лише тоді буде прогрес. А в тому, що хлопці хочуть та можуть прогресувати, я не маю сумніву.
Юрій Вишневський
Повну версію матеріалу читайте в свіжому номері журналу «Динамо Київ», №6 (89)
Copyright © FC Dynamo Kyiv
