Це, звичайно, так, але за однієї неодмінної умови: якщо поєдинок між двома гідними суперниками в усьому мав джентльменський характер. Те, що відбувалося на полі й навколо самої гри, яка відбулася 4 серпня на заповненій «Донбас Арені», навряд чи відповідає подібній вимозі...
Прелюдія
Про те, який прийом готують гостям із Києва, першим просигналізував кореспондент офіційного сайту, який висвітлював із місця події, а саме ЦС «Шахтар», матч дублюючих складів «гірників» та «біло-синіх». На подив нашого репортера диктор, оголошуючи склади команд, одразу дав зрозуміти, хто свої, а хто «чужі» на цій грі, адже склад місцевої команди було оголошено російською мовою, а гостьовий українською! Мабуть, це так вплинуло на 500 місцевих уболівальників, які відвідали арену, що має трохи більше 31,000 місць, що вони з видимим задоволенням то й справа кричали: «Если Киев ненавидишь, значит пой», періодично змінюючи її на більш жорсткий варіант: «Если Киев ненавидишь, значит свой…». Вони ще неодноразово продекларують її потім наступного дня, але на майже порожньому донецькому стадіоні подібне за день до гри основних складів лунало достатньо чітко, зрозуміло й відверто зухвало...
Телебачення
Центральний матч туру між «Шахтарем» та «Динамо» транслювався на загальнодоступному каналі «Україна» та кабельному «Футбол». Більшість глядацької аудиторії, безперечно, подивилися гру на першому з них, почувши при цьому, м'яко кажучи, від коментатора ігри Сергія Панасюка та експерта Олександра Сопка, прямо скажемо, неоднозначний коментар. Будь-яке суперечливе рішення арбітра зустрічі Швецова ця пара біля мікрофона з усіх сил намагалася «заграти» наступним епізодом, а спроби періодично давати киянам хвалебні відгуки у виконанні Сопка, який не зумів свого часу пробитися до динамівської основи та зробив собі ім'я в «Шахтарі», лунали якось незграбно... Ось як вони прокоментували момент на 66-й хвилині за участю Мбокані, якого в дуже жорсткій формі відправив на газон у своєму штрафному майданчику Ракицький: «Принаймні (після паузи – прим.ред.) можна чітко сказати, що Мбокані правил у цьому епізоді не порушував!».
Атмосфера
Постановочне шоу з яскравим перфоменсом від уболівальників «Шахтаря» виглядало доволі красиво та вражаюче. Однак від нього не залишилося й сліду, щойно господарі на перших хвилинах відкрили рахунок. Запалені в усіх кутах арени фаєри щільно своїм димом накрили весь стадіон, не даючи глядачам у чаші нормально дивитися гру.
Голос диктора, який лунав у цей час, знову російською мовою лише наголошував на абсурдності картини, адже гра проводилася не на регіональному рівні між місцевими «Вугликами» з Горлівки та Макіївки, а на всеукраїнському, під прапором країни України та егідою української Прем'єр-ліги!
Після матчу, на питання місцевого журналіста, який за його зізнанням міг втратити під час гри зір та залишитися без апаратури, головний тренер господарів Луческу, який працює в нашій країні близько дев'яти років, через свого молдавського перекладача повідомив наступне:
- Я був засмучений із цього приводу. Проблему потрібно обов'язково вирішити, тому що подібними діями вболівальники можуть зруйнувати те, що ми по крихтах збирали. Навіть стадіон можуть дискваліфікувати!
На цьому тлі золотисті зірки над динамівським ромбом, які було заретушовано в помаранчевий колір, та знущальна пісенна композиція після фінального свистка «Києве мій...» були вже справжньою дрібницею...