- Віталій, з яким завданням команда виходила на другий тайм?
- Після першого тайму, якщо я не помиляюсь, рахунок був уже 7:0. Ми виходили на поле із завданням контролювати м’яч і грати більше вперед, створюючи небезпечні моменти біля воріт суперника.
- Кілька разів тобі діставалось по ногах, лікарі надавали допомогу. Як себе почуваєш після матчу?
- Цілком нормально. Це все ігрові моменти, про які забуваєш одразу після гри.
- На початку тайму ти сам грубо врізався в гравця. Розумієш, що в офіційних матчах арбітри не вибачають подібні порушення?
- Так. Можливо я і заслуговував на жовту картку в тому моменті, але то було перше порушення з мого боку. Гадаю, арбітр пробачив би (посміхається).
- Чи було бажання перевершити результат першого тайму і забити більше семи м'ячів?
- Ні, головне для нас було проявити себе, показати, що ми також уміємо грати у футбол. Гадаю, нам це вдалося.
- Здалось, що у другому таймі команді бракувало зіграності…
- Потрібно врахувати, що ми тренуємося разом лише чотири дні. Я знаю як грають лише кілька людей, решта хлопців перебувають у команді зовсім нещодавно.
- Більшість атак розвивались через лівий фланг, де активністю відзначались Чорноморець та Каверін…
- Мабуть, із ними простіше було знайти спільну мову, оскільки з бразильцями в цьому плані трохи складніше (посміхається).
- Наступні суперники будуть серйознішими…
- Ми це розуміємо. Втім, не має значення, який суперник нам протистоїть, – будемо намагатись грати у свій футбол.
Юрій Вишневський з Телфса, Австрія
