Ось уже 11 років поспіль у столиці українці згадують легендарного футболіста та геніального тренера, який усього себе присвятив грі мільйонів.
У понеділок опівдні вшанувати пам'ять Валерія Васильовича біля його пам'ятника на стадіоні «Динамо» прийшло багато людей. Усі зібралися, щоб згадати, пом'янути та подякувати людині з великої літери.
«Ты сидишь на скамейке, а рядом бушуют трибуны. Ты сидишь на скамейке, а мы вспоминаем ЛЮБЯ...». У цей день слів із пісні «Рыжий подсолнух» Юрія Рибчинського та Михайла Михайлова, які вигравійовані на пам'ятнику Метру, не було видно через квіти. Квіти, які покладали до монумента президент «Динамо» Ігор Суркіс, сім'я Валерія Васильовича, його друзі та однокласники.
Прийшли й ті, з ким йому свого часу довелося пограти, й ті, хто вважає його своїм учителем: Андрій Біба, Анатолій Сучков, Володимир Мунтян, Леонід Буряк, Віктор Кондратов, Володимир Веремієв, Валентин Белькевич, Віталій Косовський, Тіберіу Гіоане, Сергій Федоров, Василь Кардаш, Олег Венглинський, Сергій Шматоваленко.
Наставник «Динамо-2» Андрій Гусін прийшов не сам, а разом із усіма своїми підопічними. Був присутній старший тренер академії «біло-синіх» Олександр Іщенко разом із юними динамівцями та їхніми батьками.
Федерація футболу Києва була представлена Ігорем Кочетовим.
Від першої команди, яка якраз проводила тренування, було делеговано капітана Олександра Шовковського.
Усі присутні вшанували пам'ять легенди футболу хвилиною мовчання та символічно, що відразу після церемонії пішов легкий дощик.
Ми живі, поки нас пам'ятають... У пам'яті сучасників та майбутніх поколінь Валерій Лобановський залишиться символом любові, відданості та самовідданості великій справі – футболу! Справі, якій він віддавав усього себе й залишив цей світ, сидячи на тренерській лаві...
www.fcdynamo.kiev.ua
