Рівно 40 років тому - 9 травня 1982-го року - київське «Динамо» встановило унікальний рекорд в історії розіграшів Кубків СРСР.
На полі Центрального стадіону в Москві в присутності понад 51-ї тисячі глядачів кияни зустрілися з місцевим «Торпедо» у вирішальному матчі за трофей. На шляху до фіналу «біло-сині» не пропустили жодного м'яча, і в разі «сухої» перемоги вони ставали б першою командою в історії Кубків СРСР, яка завоювала трофей без пропущених голів.
ШЛЯХ «ДИНАМО» ДО ФІНАЛУ
1/4 фіналу
«Динамо» (Київ) - «Динамо» (Мінськ) - 1:0
Гол: Хлус (30)
«Динамо» (Київ): Михайлов, Олефіренко, Сорокалет (Рац, 77), Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Баль, Хапсаліс (Бойко, 73), Хлус, Євтушенко, Блохін
Кияни зіграли домашній матч на стадіоні «Динамо» і виграли завдяки єдиному точному удару Віктора Хлуса. На 30-й хвилині він замкнув знижку Анатолія Дем'яненка в центр воротарського майданчика. Мінчани могли забити після перерви, але Михайло Михайлов зробив кілька ефектних сейвів і в підсумку до півфіналу пройшли підопічні Валерія Лобановського.
1/2 фіналу
«Динамо» (Київ) - «Динамо» (Тбілісі) - 2:0
Голи: Євтушенко (17), Буряк (65)
«Динамо» (Київ): Чанов (Михайлов, 89), Сорокалет, Балтача, Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Буряк, Баль, Бойко, Євтушенко (Хапсаліс, 87), Блохін (Михайличенко, 89)
Докладний матеріал про цей матч доступний за посиланням
ФІНАЛ
Кияни були фаворитами. «Біло-сині» показували більш якісний футбол у чемпіонаті, їхній склад виглядав краще, але у кубкових турнірів своя специфіка, і в одному окремому поєдинку вся потенційна перевага нічого не значила.
Автозаводці агресивніше почали зустріч, кілька разів у стартові хвилини турбували ворота Чанова, але безрезультатно. Динамівці відповіли небезпечними випадами Блохіна та Євтушенка. Нинішній асистент головного тренера «Динамо» був одним із найактивніших гравців матчу, замучив оборону «Торпедо» переміщеннями в лінії атаки, кілька разів міг забити.
Для москвичів грім грянув на 34-й хвилині. Динамівці розіграли цікаву комбінацію (стилістика була схожа на переможний гол у ворота мінського «Динамо») - навіс Буряка, знижка Блохіна в центр штрафного, де першим на м'ячі був Балтача.
1:0 після удару центрального захисника «Динамо».
Після перерви динамівці перебудувалися тактично, зробили акцент на якості оборонної роботи і не залишили шансів супернику. Кияни були краще готові фізично (що завжди було візитною карткою команд під керівництвом Валерія Лобановського), та у «Торпедо» просто не було аргументів проти суперника.
Це був далеко не найвидовищніший і атакуючий футбол у виконанні «біло-синіх», але коли на кону трофей - немає місця для жалю. Динамівці зіграли дуже грамотно з точки зору тактики і якості, і фінальний свисток зафіксував їхню перемогу.
Матч «Торпедо» - «Динамо» став унікальним із двох причин:
- уперше Кубок СРСР завоювала команда, яка не пропустили в турнірі жодного м'яча;
- уперше в історії фіналів Кубків СРСР ворота команд захищали рідні брати - Віктор Чанов у «Динамо» і В'ячеслав Чанов у «Торпедо»;
Кубок СРСР-1982, фінал
9 травня, 1982 року
Москва, Центральний стадіон імені Леніна, +18 градусів, 51200 глядачів
«Торпедо» - «Динамо» - 0:1
Гол: Балтача (34)
«Торпедо»: В'ячеслав Чанов, Пригода, Півцов, Гостенін, Шавейко (Соловйов, 25), Полукаров, Петраков, Раденко, Галайба (Петренко, 60), Суслопаров, Редкоус (Васильєв, 79)
«Динамо»: Віктор Чанов, Сорокалет, Балтача, Журавльов, Дем'яненко, Лозинський, Буряк (Думанський, 90), Баль, Євтушенко, Веремєєв (Бойко, 46), Блохін (Хлус, 86)
Попередження: Півцов, Соловйов - Євтушенко
