На футбольних матчах «біло-синіх» вони зовсім не небожителі, а звичайні вболівальники, які палко підтримують улюблений клуб. Одним з таких шанувальників, що не представляють своє життя без «Динамо», є продюсер, автор і виконавець пісень, режисер Олексій Потапенко, більш відомий широкій публіці, як Потап. Є у нього і своя «фішка», адже він не тільки з дитинства вболіває за «Динамо», але і сам був частиною цього спортивного товариства, виступаючи за команду з водного поло. Про це та ще багато цікавого Потап розповів побувавши у «Вітальні «Динамо».
- У Вас щільний творчий графік. Яке місце при цьому в ньому займає футбол?
- Я колишній спортсмен, грав у ватерпольном клубі «Динамо Київ», знайомий з багатьма футболістами. Я страшний шанувальник і вболівальник «Динамо» і як киянин не маю права не вболівати за «Динамо» (Київ)! Футбол дуже яскравий, барвистий і шляхетний вид спорту, тому, незважаючи на мій насичений графік, він є значущою частиною мого життя.
- Коли Ви відчули пристрасть до гри мільйонів?
- Захоплююся футболом з дитинства, коли всі хлопці виходили на вулицю пограти в «квадрат». Досі, збираючись великою компанією, ми з друзями граємо у футбол. Нещодавно я був у відпустці зі своєю родиною в Мексиці. Там ми з моїм сином Андрійком розставили на пляжі шльопанці, і з задоволенням провели своєрідну футбольну гру, в якій також взяли участь моя дочка Наташа і дружина Іра.
- Хто Вам прищепив любов до футболу?
- Ми з татом дивилися футбол по телевізору, він пояснював, в якій формі яка команда виступає, розповідав правила гри. З самого дитинства мені сподобалася ця гра, і зараз я прищеплюю любов до цього виду спорту свому сину.
- В минулому ви серйозно займалися водним поло і виступали за «Динамо»...
- У «Динамо» мені довелося виступати з дуже хорошими гравцями. Взагалі носити значок з літерою «Д» це гордість! Граючи за цю команду, одягаєш її форму, як кольчугу! «Динамо» це команда, яку всі поважають і бояться, люблять або ненавидять, але головне, точно знають, що це сила! Ті, хто виступають за цей клуб, завжди будуть боротися до кінця!
- З часом музика витіснила спорт?
- Я досі цікавлюся спортом, і не можу сказати, що музика повністю витіснила його. Ще зі шкільних років я почав захоплюватися музикою, і з часом я настільки глибоко перейнявся цим напрямком творчості, що вже не міг уявити свого життя без музики!
- Відомо, що ви затятий вболівальник київського «Динамо»...
- Мій дідусь у 80-х роках водив мене на стадіон, який тоді ще називався «Республіканський». Ми сиділи на самих верхніх рядах, звідки практично нічого не було видно. Але я відчував саму атмосферу, коли весь Київ завмирав в очікуванні голу команди «Динамо»! Гравці, розмови вболівальників, шквал емоцій, трибуни, Бессарабські ворота - все це з дитинства тече в моїй крові!
- Часто чи знаходите час у вашому щільному графіку, щоб побувати на матчах, які проходять на НСК «Олімпійський»?
- Я одного разу був на НСК «Олімпійський», але пішов не на трибуну для зірок, а зайняв звичне місце. Правда, я так часто відволікався на те, щоб сфотографуватися і дати автограф, що пропустив практично всю гру. Зазвичай дивлюся матчі по телевізору, також переглядаю голи в Інтернеті.
- Чи є серед ваших друзів динамівці?
- Я дуже поважаю і люблю Андрія Шевченка, Олексія Михайличенка і Сергія Реброва, нещодавно бачив Андрія Ярмоленка. Взагалі, всі наші футболісти, з якими я знайомий, дуже виховані, розумні, скромні хлопці, які стежать за поведінкою і не вдаряють в бруд обличчям. Також мій двоюрідний брат Єгор грає в англійському молодіжному клубі, займається у футбольній школі.
- Літаєте за кордон на єврокубкові матчі за участю «Динамо»?
- На жаль, ні. Правда, одного разу дивився в одному ресторані за кордоном матч за участю «Динамо». Я переживав і вболівав настільки за нашу команду, що ледве не дійшло до скандалу з місцевими жителями.
- Що найчастіше привозите з собою з закордонних поїздок?
- Я об'їздив майже весь світ, все саме незвичайне вже давно купив і привіз додому, тому зараз традиційно приїжджаю з магнітиками, а також різними подарунками та іграшками для дітей.
- Чи доводилося Вам зустрічати футболістів на ваших концертах?
- На одному дитячому Дні народження бачилися з Олександром Шовковським - прекрасний, чарівний хлопець!
- До 85-річчя «Динамо» Ви написали пісню і зняли кліп. Що вас надихнуло на її створення?
- Мене не треба надихати - я і сам є «Динамо», я частинка цього клубу! Важливо розуміти, що «Динамо» це народна команда. Всі покоління вболівальників це і є «Динамо» (Київ)!
- Скільки часу зайняла робота, і яка подальша доля кліпу?
- При написанні пісні я щільно спілкувався з уболівальниками, ультрас і керівництвом клубу. У мене було близько десяти варіантів пісні, але разом ми прийшли до знаменника, що «це наша гордість, це наша слава, наша команда, наше «Динамо»! «Динамо» (Київ) назавжди!». Робота над кліпом була глобальною, ми хотіли показати хронологію найважливіших подій «Динамо». Ми зняли реальний матч на НСК «Олімпійський» розставляючи камери до початку гри, використовували документальне фото і відео, також задіяли акторів. Всім знімальним процесом займалася компанія «MOZGI Production». Нашим головним завданням стало зняти кліп про «Динамо» очима звичайних людей. Цей кліп став подарунком для вболівальників «Динамо». Презентація відбулася під час урочистого святкування 85-річчя з дня заснування ФК «Динамо» (Київ).
- Чи вважаєте себе футбольним фахівцем? Змогли б проаналізувати матч, або дивитесь футбол очима вболівальника?
- Насолоджуюсь грою як вболівальник і не вважаю себе футбольним фахівцем, адже якщо займатися цим видом спорту серйозно, то необхідно віддавати цьому весь свій час і всього себе.
Можливо, я став би хорошим футбольним тренером, але, напевно, вже в наступному житті.
- Що для вас футбол? Місце, де можна виплеснути емоції, спосіб розслабитися та відчути адреналін?
- Футбол - це модель успіху і поведінки в команді, мініатюра боротьби і самого життя. У футболу є чому повчитися! Я, як керівник великої кількості людей мого продюсерського центру «MOZGI Entertainment», знаю, що один спортсмен може домогтися багато чого, але коли у тебе є команда однодумців, ти досягнеш завжди набагато більшого!
* фото В.Раснера
