Про контроль за порядком на трибунах докладно розповів офіційному клубному сайту віце-президент із питань безпеки ФК «Динамо» (Київ) Андрій Іванович Мадзяновський.
- Враховуючи нещодавні випадки заворушень на стадіонах, наслідком одного з яких стало накладення на клуб дисциплінарних санкцій, обговорюваною темою у футбольних колах зараз є ймовірність повернення правоохоронних органів на трибуни під час матчів. Наскільки це можливо в найближчому майбутньому?
- Закон України й зараз прямо не забороняє правоохоронним органам перебувати на території стадіону.
У Законі України про забезпечення порядку під час проведення футбольних матчів (стаття 15) та прийнятій на його підставі Постанові Кабінету міністрів України (пункт 21) є такі норми. Міліція здійснює охорону громадського порядку на території, прилеглій до стадіону, у випадку з НСК «Олімпійський» – до турнікетів на Троїцькій площі та вулиці Еспланадній. Далі текст говорить: «...якщо іншого не передбачає характер змагання або перебіг подій під час його проведення». Простіше кажучи – у виключних випадках, коли існує небезпека життю та здоров'ю учасників матчу або глядачів, за зверненням служби безпеки стадіону або клубу поліція має перебувати на території арени.
Управління Національної поліції міста Києва забезпечує громадський порядок на території міста, й НСК «Олімпійський» також є територією Києва. Якщо на території стадіону під час матчу буде вчинено якийсь злочин, поліція не може посилатися на те, що не має права там перебувати, це буде, м'яко кажучи, фарисейство. Поліція не лише має право втрутитися, але й зобов'язана це зробити.
Протягом кількох місяців Служба безпеки клубу плідно співпрацює з поліцією. Не буду вдаватися в подробиці всіх домовленостей, але ми зацікавлені у співпраці поліції та служб безпеки стадіону й клубу. Участь правоохоронних органів буде нести, більшою мірою, дисциплінуючу, превентивну функцію, аби запобігати навіть дрібному побутовому хуліганству.
У нас були випадки, коли через турнікети на стадіон проривалися п'яні люди, проривалися по двоє-троє, перекидали заборонені предмети через огорожі, й стюарди, які мають право робити зауваження, але не уповноважені застосовувати фізичну силу, отримували поранення від хуліганів. У цей час поруч не було представників міліції, які могли би припинити ці дії. На матчі «Динамо» – «Челсі» на одному з турнікетів троє хуліганів побили дівчину-стюарда, яка зробила їм зауваження за те, що вони проривалися без квитків через турнікет. Звісно, якби поблизу були патрульні поліцейські, це запобігло би настільки сумним наслідкам...
Сил служби безпеки не завжди вистачає, щоб контролювати 70-тисячну аудиторію. А у правоохоронних органів є всі необхідні спецзасоби для приборкання правопорушників.
- Яким чином побудовано алгоритм реагування на конфлікт на трибунах за неможливості ситуативного залучення правоохоронних органів?
- У Служб безпеки стадіону достатньо ресурсів для того, аби локалізувати немасові конфлікти. Припустимо, якщо в одному із секторів розпочалася бійка за участю трьох-чотирьох осіб, на місце конфлікту відправляється мобільна група, що включає в себе від п'яти до десяти працівників Служби безпеки стадіону. Першочерговим завданням цієї групи є локалізація конфлікту та припинення бійки.
В ідеалі необхідно вивести з трибуни учасників бійки та доставити їх до однієї з кімнат міліції, які знаходяться прямо на стадіоні. Але для початку необхідно хоча б просто локалізувати конфлікт. Іноді краще обмежитися припиненням бійки та зафіксувати порушення, аби не спровокувати подальше розпалювання конфлікту.
По всьому периметру стадіону встановлені сотні камер відеоспостереження, за допомогою яких можна детально відстежити всі події на трибунах, а після матчу направити всі документи, в тому числі фото- та відеоматеріали, до відповідних органів для притягнення порушників до адміністративної або кримінальної відповідальності.
- Відтепер правоохоронні органи будуть перебувати на території стадіону під час кожного матчу?
- Як я зазначав раніше, насамперед до сфери обов'язків поліції входить забезпечення безпеки на території, прилеглій до стадіону, але в особливих випадках вона може бути залучена до роботи на території стадіону, в тому числі в його чаші.
Проте варто зазначити, що поліція не позбавлена цього права не лише в надзвичайних випадках, але й у будь-який час. У Постанові Кабінету Міністрів, що регулює застосування даного Закону, визначено таке поняття, як матчі підвищеного ризику. Це може бути матч, на якому планується присутність понад 15 тисяч глядачів, що саме по собі вважається великим скупченням народу. Також під це визначення потрапляють міжнародні матчі, а також зустрічі футбольних клубів, між уболівальниками яких існують напружені відносини. Поліція сама має визначати, чи необхідна її присутність на стадіоні під час конкретного матчу. Звісно, жоден стюард або інший працівник Служби безпеки стадіону не може відмовити представникам правоохоронних органів у доступі на арену.
Закон прописаний на папері, але важливо, щоб правоохоронні органи не уникали відповідальності та сумлінно виконували свої обов'язки. На щастя, як показує практика, поліція намагається виконувати свої обов'язки належним чином. Принаймні, під час підготовки до матчу «Динамо» – «Манчестер Сіті» ми відчуваємо абсолютно повне взаєморозуміння, йдемо назустріч один одному в багатьох питаннях та, сподіваюся, продовжимо співпрацю в подальшому.
- Яким чином здійснюється підготовка служб безпеки до матчу «Динамо» – «Манчестер Сіті»? Чи проводяться спільні навчання з поліцією?
- Навчання – це безперервний процес. Тому що якщо людина не вчиться, то вона не прогресує. На стадіоні та в клубі є свої Служби безпеки, які складаються зі спеціально підготовлених охоронців, стюардів, які постійно проходять навчання, у тому числі практичні курси з локалізації правопорушень, з їхнього запобігання.
Зараз наш клуб та стадіон готуються до матчу підвищеного ризику. Перед кожним матчем ми завчасно складаємо план спільних дій. Цей план має бути узгоджений з усіма органами – МВС, ДСНС, КМДА, управлінням охорони здоров'я. План передбачає і проведення спільних нарад, і навчання, і алгоритм дій кожного в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
До матчу «Динамо» – «Манчестер Сіті» було розроблено такий детальний план, запропонований футбольним клубом «Динамо» та НСК «Олімпійський» та відправлений на затвердження до зазначених вище органів. На сьогоднішній день уже проводяться наради, зокрема, вчора за ініціативою віце-президента УЄФА Григорія Суркіса та президента клубу Ігоря Суркіса в Адміністрації Президента України відбулася нарада під головуванням заступника голови Адміністрації Андрія Таранова. Фактично він взяв на себе нелегку місію координації та налагодження співпраці з правоохоронними органами, за що ми йому дуже вдячні.
Матч «Динамо» – «Челсі» показав, що ця координація була на низькому рівні. Відповідно, нашим обов'язком є вивести її на належний рівень. Усі зауваження та побажання мають бути враховані відповідальними за безпеку органами.
- Ще однією причиною серйозних дисциплінарних санкцій збоку УЄФА до українських клубів та стадіонів останнім часом були випадки виявлення на трибунах символіки, що суперечить правилам та статутам УЄФА. Відповідно до дисциплінарного статуту організації, вболівальникам на трибунах забороняється відтворення в будь-якій формі (у вигляді гасел, жестів, банерів) будь-якого контенту, що не має відношення до спортивної події, зокрема, політичного, образливого чи провокаційного змісту...
- Підписуюсь під кожним словом. Так воно й є. Будь-який банер, що стосується політики, офіцер безпеки або делегат матчу повинен відобразити в рапорті.
Пов'язано це з тим, що там, де має місце політика, завжди знайдеться місце провокацій. Адже різні політичні погляди бувають й у громадян однієї країни, що вже казати про вболівальників із різних країн. Найсвіжіший приклад – матч Ліги Європи «Фенербахче» – «Локомотив», який ознаменувався тим, що відразу після фінального свистка гравець «залізничників» Дмитро Тарасов демонстративно пройшовся по полю в майці із зображенням Володимира Путіна. Я на сто відсотків упевнений, що цей епізод не залишиться без уваги УЄФА, й покарання буде суворим (інтерв'ю записувалося вранці середи, до того, як УЄФА відкрив дисциплінарне розслідування щодо Тарасова – прим. авт.). Це була явна політична провокація, адже всі розуміють нинішні настрої громадян Туреччини щодо уряду РФ.
- Із політичними гаслами на стадіонах усе однозначно. А як трактуються дисциплінарними органами банери, які не мають відношення до політики, але й конкретного матчу або його учасників не стосуються? Приміром, банери на підтримку вболівальників іншого клубу, що не бере участі в матчі?
- Це швидше стосується «внутрішньофутбольних» речей. Якщо тексти банерів не несуть у собі провокаційного, образливого чи нецензурного змісту, то вони залишаються на розсуд делегата матчу (зараз директора матчу) та офіцера безпеки. Якщо вони вважатимуть, що контент банера не стосується футболу або йде суперечить принципам УЄФА або ФФУ (залежно від того, під чиєю егідою проводиться гра), то делегат зробить відповідний запис у рапорті. А вже контрольно-дисциплінарні інстанції УЄФА або місцевої федерації винесуть рішення по кожному конкретному випадку. КДК кожне зауваження директора матчу розглядає окремо та виносить вердикт – покарати відповідальний за організацію матчу клуб, попередити або, грубо кажучи, виправдати.
- В УЄФА самі вирішують, які символи та гасла мають бути забороненими, або консультуються з представниками національних федерацій?
- Усі матчі, що проводяться під егідою УЄФА, регулюються дисциплінарними правилами цієї організації, але конкретне роз'яснення змісту різної символіки контролюється партнером УЄФА – FARE (Football Against Racism in Europe).
Це організація, яка вже протягом багатьох років веде облік усіх банерів, слоганів, зображень та іншої символіки, яка, на її думку, несе дискримінаційний або провокаційний зміст.
Щодо кожної країни існують символи, які є забороненими. Питання номер один, із яким ведеться жорстока боротьба, – це неонацизм. Серед символів, які використовуються українськими вболівальниками, під цю «статтю» потрапляють переважно всілякі руни, одали. Також давньослов'янські символи, які не несли в собі додаткового смислового навантаження, але використовувалися неонацистськими, неофашистськими, а також ультраправими, радикальними організаціями для висловлення своїх поглядів, пов'язаних із дискримінацією за національною або расовою ознакою.
У збірниках заборонених символів FARE є й історичні символи. У розділі, присвяченому Україні, в їхньому числі присутній кельтський хрест. Під час матчу Україна – Іспанія на трибунах «Олімпійського» було помічено банер, що містить політичне гасло, але до дискваліфікації стадіону справа могла й не дійти, якби поряд із цим гаслом не було зображено кельтський хрест. І, фактично, за присутність цього символу наша збірна отримала дискваліфікацію (нагадаємо, першу домашню гру відбору до Євро-2020 збірна України проведе без глядачів – прим. авт.)
- Якими мають бути дії Служби безпеки стадіону при виявленні банерів суперечливого змісту? Хто несе відповідальність за рішення з їхнього допуску чи недопуску?
- FARE робить розсилку актуальних збірників заборонених символів до всіх професійних футбольних клубів. Знати про всі заборони та рекомендації мають як співробітники служб безпеки клубів, так і керівники служби стюардингу стадіонів.
Якщо у стюардів виникають сумніви щодо допуску на територію стадіону окремих банерів, вони можуть проконсультуватися з офіцером безпеки або директором матчу, які зобов'язані досконало володіти всіма нюансами трактування. На НСК «Олімпійський» існує контрол-рум, у якій перебувають офіцер Служби безпеки клубу, начальник Служби безпеки стадіону та керівник служби стюардингу.
З ультрас у нас є домовленість, що банери мають проноситися на стадіон задовго до стартового свистка, аби було достатньо часу на ретельну перевірку. Якщо ж виникає ситуація, за якої ніхто з керівництва служб безпеки не присутній біля входу під час перевірки банерів, а стюарди на місці не можуть прийняти рішення щодо допуску, то камера відеоспостереження на турнікеті наводиться на банер, і в контрол-румі приймається рішення.
До речі, існують обмеження не лише щодо змісту банерів, але й стосовно їхніх розмірів. За правилами НСК «Олімпійський», допускаються банери розмірами, що не перевищують два метри на півтора. Однак у цьому питанні іноді ми йдемо на поступки фанатам.
Copyright © 2016 FC Dynamo Kyiv
