З нагоди 95-річчя футбольної команди «Динамо» (Київ) пригадуємо найголовніші матчі в історії клубу. На черзі — розповідь про перемогу (локальну) над великою командою Кройффа.
Перше чемпіонство України відкрило динамівцям шлях у Лігу чемпіонів УЄФА, от тільки жереб був немилосердним до киян — якщо хтось отримав на першому етапі цілком прохідних суперників, то «Динамо» належало зіграти з «командою мрії» -- тріумфальною «Барселоною» під керівництвом Йохана Кройффа. Кінцівка цієї історії не могла не бути драматичною, проте зав’язка її сколихнула весь футбольний світ. Саме про розкішний перший матч протистояння з каталонцями ми розповідаємо в рубриці про найвеличніші матчі «Динамо» (Київ) за перші 95 років його історії.
Велич, обрахована математично
Багато років у Києві не гостював суперник такого рівня. «Барселона» починала в Україні новий євросезон 1993/94 у статусі переможця Ліги чемпіонів і володаря Суперкубка УЄФА, а на внутрішній арені взагалі не мала рівних — виграла три поспіль іспанських чемпіонства та здобула в новому сезоні й четверте.
Розквіт блискучої команди Кройффа припав на найкращу форму Стоїчкова, Ромаріо, Лаудрупа, Гвардіоли та пізні роки видатної кар’єри Кумана, Гойкоечеа, Субісаррети. Саме з таким суперником довелося змагатися динамівцям за вихід у 1/8 фіналу, переможці ж цього раунду проходили в груповий етап Ліги чемпіонів — відносно новий, лише кілька років як введений, винахід маркетологів УЄФА.
----------------------------
Цікаво!
Київське «Динамо», вперше зустрівшись із «Барсою» в офіційних матчах уже в 1991 році, за три сезони тричі перетиналося з цією командою в єврокубках. Станом на осінь 1993-го літопис взаємин виглядав катастрофічно — жодної перемоги в 4 матчах при одній нічиїй і трьох поразках із загальним рахунком 3:8.
----------------------------
«Барса» прибула в Київ без свого провідного форварда Ромаріо, який полетів за океан грати за Бразилію в відборі на чемпіонат світу 1994 року (Мундіаль той він виграє з тріумфом). Проте в «Динамо» були свої проблеми - «наш Ромаріо» занедужав. Лише в день гри лікарі прийняли рішення все ж дозволити йому зіграти проти іспанського гранда, і в цьому матчі ім’я Віктор Леоненко прогриміло на всю Європу.
І ми дещо вміємо в футболі
На правах фаворитів барселонці починали матч активніше, проте все обмежилося метушнею після кутового Івана. Динамівці ж використали першу ж свою хорошу атаку, від контрвипадів перейшовши до гарно розіграної блискавичної комбінації. Це Безсмертний довгою передачею знайшов на правому фланзі Леоненка, Віктор дістав м’яча ближче до кутового прапорця й переадресував у центр, де Павло Шкапенко стрибнув й замкнув подачу головою — 1:0.
Звісно, чекати від «Барси» «білого прапора» було б наївно. Вже невдовзі пішли штурмові атаки, в одній із них Кутепов із оборонцями відбивався від послідовних ударів з близької відстані. Коли ж у ході одної з таких облог м’яч влучив у руку Мізіну, Рональд Куман на досвіді реалізував пенальті — 1:1. У цей момент все вирішувалося в київському матчі — якби динамівці втратили нитку гри, здригнулися під потужними атаками грізних гостей, доля матчу була б такою ж, як і в попередніх візитах «Барси» в Київ.
Але цього разу підопічні Фоменка зуміли вийти зі складного ігрового положення з честю. Перед самою перервою активний Шкапенко проминав у карному майданчику Амора, так що Гільєрме змушений був його збивати — пенальті. Віктор Леоненко з 11-метрової позначки переграв Субісаррету — 2:1. А вже після перерви кутовий призвів до метушні біля воріт каталонців, Топчієв навісив і Леоненко головою відправив м’яча в сітку — 3:1. Граючи, як-то кажуть, «на уколах», 23-річний форвард оформив дубль у грі з клубним чемпіоном Європи. Епічна перемога, одна з найкращих у роки великих змін.
Здається, «Вечірка» дала тоді пророчий заголовок: «Стережіться пораненої "Барси"». Хоча й без того динамівці розуміли, наскільки складним очікується виїзд на «Камп Ноу». Те буде потім — а поки, дня Господнього 15 вересня 1993 року, весь Київ і вся Україна святкували красиву перемогу «Динамо», знову повіривши в світле майбутнє вітчизняного футболу.
----------------------------
Протокол
"Динамо" (Київ) – "Барселона" (Барселона, Іспанія) – 3:1 (2:1)
Голи: 1:0 Шкапенко (6), 1:1 Куман (28, з пенальті), 2:1 Леоненко (45, з пенальті), 3:1 Леоненко (56).
"Динамо": Кутепов, Лужний, Пономаренко, Безсмертний, Шматоваленко, Ковалець, Мізін, Ребров, Топчієв, Леоненко (Шаран, 75), Шкапенко. Головний тренер: Михайло Фоменко.
"Барселона": Субісаррета, Феррер, Куман, Надаль, Гойкоечеа, Гвардьола, Оскар (Салінас, 68), Лаудруп, Амор (Бегірістайн, 61), Іван, Стоїчков. Головний тренер: Йохан Кройфф.
Попередження: Безсмертний (4), Мізін (19), Топчієв (77), Кутепов (84), Ребров (89) - Оскар (11), Гойкоечеа (31), Амор (75)
Вилучення: Мізін (27, повторне попередження)
15 вересня 1993 року. 19:00. Київ. Республіканський стадіон. 71 000 глядачів. +20С.
Суддя: Ф.Дон (Англія).
----------------------------
Майбутнє «Динамо» та «Барси»
Матч-відповідь на «Камп-Ноу» виявився класикою гри «Барселони» епохи Кройффа. Швидкісний і при цьому домінуючий футбол господарів був на найвищому рівні. Великий матч провів Хосе Марі Бакеро, який забив два м'ячі, а також віддав гольову передачу під перший гол у матчі (Мікаель Лаудруп відкрив рахунок уже на 8-й хвилині). Хоча юний Сергій Ребров на 28-й хвилині на якийсь час повертав інтригу, після перерви той же Бакеро та Рональд Куман прямим ударом зі штрафного довели матч до загальної перемоги - 4:1. Пишна «Барселона», одна з найкращих команд світу декади 90-х, вибила «Динамо» з турніру, проте за двома матчами це був лише один гол різниці.
Завершивши свій євросезон уже після першої стадії — 1/16 фіналу Ліги чемпіонів, київське «Динамо» зосередилося на внутрішніх змаганнях і захистило чемпіонський титул. У 1993-2001 роках команда дев’ять сезонів поспіль не відпускатиме першість в Україні.
----------------------------
Цікаво!
За підсумками 1994 року 28-річний болгарський форвард «Барселони» Христо Стоїчков отримав «Золотий м’яч» найкращого футболіста Європи. Отримавши 210 балів у голосуванні, він більш як на 70 випередив Роберто Баджо з «Юве» та більш як на 100 — Паоло Мальдіні з «Мілану».
----------------------------
А от «Барселона» послідовно подолала віденську «Аустрію» (3:0, 2:1), групу з «Монако», «Спартаком», «Галатасараєм» і півфінал з «Порту» (3:0), сенсаційно зазнає поразки в чотири голи без відповіді від «Мілану». Найкращий матч Даніеле Массаро, голи Деяна Савічевича та Марселя Десайї дозволили підопічним Фабіо Капелло здобути п’ятий в історії «Мілану» кубок чемпіонів Європи.
