- Сергію, не встигли оговтатися від зимових зборів - знову потрапили на збори. В Австрії у вас насичений графік?
- Нормальний. У перші два дні буде по два тренування, але в цьому немає нічого страшного. Плюс багато цікавої теорії.
- Перше заняття на полі, яке відбулося в неділю ввечері, мало тактичний характер?
- Не лише. Були й ігрові вправи.
- Чи добре те, що до такого важливого матчу ви готуєтеся далеко від батьківщини, де ажіотаж зростає з кожною годиною?
- Тут ми його дійсно не сильно відчуваємо, хоча, якщо з ранку до вечора ходити по всіх футбольних сайтах, то цей ажіотаж можна відчути де завгодно. Але нам це не потрібно - необхідно сконцентруватися на підготовці до поєдинку. Тут відмінні умови для роботи. Типове європейське селище - тиша та спокій. Поле - поруч, не потрібно нікуди їздити. Тренажерний зал, комфортні умови для відновлення...
- Газон хорошої якості?
- Так, хорошої. На вигляд газон може здатися не надто переконливим, трава місцями жовтого кольору, але поле рівне. М'яч добре ходить - це найголовніше. Скажу, що на таких газонах, як тут, у Австрії, ми у цьому році ще не грали.
- Вас не бентежать висловлювання деяких фахівців про те, що у зустрічі з хорватами збірній України буде на руку поганий газон?
- А хіба на Максимірі поганий газон?
- Поки начебто хороший, але після опадів, які обіцяють синоптики, всяке може статися. Кажуть, хорватські футболісти часто скаржаться на поле...
- Ми не забиваємо собі голову думкою якихось фахівців. Поле завжди було й буде однаковим для всіх, і я не думаю, що комусь із нашої команди хочеться грати на городі. Адже ми теж намагаємося діяти в комбінаційному ключі, тримати м'яч. Тож нехай газон буде в ідеальному стані. Нехай буде хороший футбол.
- Останнім часом і динамівським, і іншим збірникам нечасто доводиться грати без м'яча, але хорвати можуть змусити. Чи готові побігати?
- Треба буде - побігаємо. За теоретичними заняттями та тренуваннями вже видно, що наставники нас готують до різних варіантів розвитку подій. Але ми маємо пам'ятати, що самі прагнемо грати з м'ячем. Постараємося позбавити його хорватів. Утім, головне, щоб у даній конкретній грі був результат, а з м'ячем або без нього - неважливо.
- Найскладніше, вочевидь, буде нейтралізувати в центрі поля Луку Модрича та Івана Ракітича. Хто з них двох небезпечніший?
- Зрозуміло, що кожен із них - виконавець найвищого рівня, але мені більше імпонує гра півзахисника Реала.
- Як тобі нове екіпіровування?
- Усе добре, жодних проблем немає. Зручно, комфортно. Сподіваюся, ця форма принесе нам удачу.
- Сергію, у п'ятницю ти вперше в цьому році відіграв усі 90 хвилин. Як твоя нога, як загальний стан?
- Усе добре. Перед цим два тижні працював у загальній групі, двічі виходив на заміну, й травма мене взагалі не турбувала. Після 75-ї хвилини матчу з Чорноморцем довелося, звичайно, важкувато - ноги трохи підсіли. Але нічого, витримав.
- Як на мене, ти проводиш найрезультативніший сезон у динамівській кар'єрі. Я не помилився?
- Так і є. У Києві п'ять м'ячів за сезон раніше не забивав. Але він ще не закінчився - сподіваюся, заб'ю ще (посміхається). У першій лізі, коли виступав за запорізький Металург, щоправда, був один хороший рік, але скільки разів відзначився тоді, вже не пам'ятаю.
- Перед тим, як забив морякам, відразу вирішив ударити?
- Так. Отримав хорошу передачу, добре обробив м'яча та прийняв рішення бити саме в ближній кут.
- Не знаю, чіпляюся я або ні, але чергова перемога Динамо вийшла з розряду «гра забувається, результат залишається». Правильно?
- Після першого тайму я би з тобою, звичайно, не погодився, але друга половина матчу залишила не дуже хороші враження. Я би навіть сказав, що другий тайм ми провели жахливо. Тож, незважаючи на перемогу, осад залишився. Цілісної картини не склалося.
- У збірної восени теж були різні тайми...
- Ми розбираємо наші помилки та постараємося їх не повторювати. З хорватами потрібно максимально ефективно провести всі 90 хвилин.
* фото А. Куцан
