Також він не обійшов стороною і фінансову таємницю трансферів молодих і талановитих гравців...
- Збірна України - добре організована команда. Вперше я спостерігав за нею на турнірі Віктора Баннікова, де вона здобула велику перемогу над збірною Росії. Матч з Азербайджаном показав, що у України налагоджена гра в усіх лініях. Футболісти вміють якісно переходити з оборони в атаку і, за необхідності, перебудовуватися.
- Як би ви оцінили гру правого захисника Вадима Шевчука?
- Це футболіст із хорошими задатками та якостями. В обороні він демонструє впевнену гру, але в атакувальних діях йому б слід було додати.
- Що скажете про Павла Полегенька, який поки виходить на поле з лави запасних?
- Якщо чесно, мені складно говорити про футболіста, який не починає матч з перших хвилин, а з'являється в середині другого тайму. Найважливіше те, що гру він не псує.
- 11-й номер команди - нападник Роман Яремчук. Знайомі з ним?
- Цього хлопця я вже бачив у дії, Яремчук дуже пристойно зіграв і в зустрічі з Литвою. Він виходить на поле і підсилює гру. На даний момент Міранян є основним форвардом, але Роман - високий, стрункий футболіст із хорошою перспективою.
- Меморіал Гранаткіна - традиційний турнір, який є певним трампліном для молодих виконавців. Яка його важливість у сучасному футболі?
- Він дуже важливий! Ніде в Європі на початку січня, крім Санкт-Петербурга, не проходить подібний турнір такого рівня. Дійсно, як ви сказали, виступи тут можуть стати трампліном у великий футбол. Простий приклад: в минулому році в складі збірної Італії тут грав молодий півзахисник «Інтера» Марко Бенассі, а в цьому сезоні 18-річний хлопець вже захищав честь свого клубу в груповому турнірі Ліги Європи! При тому, що на Меморіалі Гранаткіна він лише раз з'явився на полі, а потім отримав травму. Але я його дуже добре запам'ятав.
- Помічено також, що чим більше гравець виступає на подібних змаганнях, тим вищою стає його трансферна ціна...
- Це природно, коли гравець проявляє свої якості і виділяється. На трибунах СКК «Петербурзький» присутні скаути «Динамо» і «Шахтаря», а також «Рубіна», ЦСКА і «Спартака». Я всіх їх знаю особисто. До того ж як в Росії, так і в Україні доводиться платити великі гроші за місцевих футболістів. Частково це пов'язано з лімітом на легіонерів, а частково з тим, що доморощених виконавців у клубах не так багато. Тому якщо «свої» хлопці проявляють себе, то їх запрошують ближче до першої команди.
А що стосується європейських клубів, то їхніх скаутів я знаю лише візуально. Наприклад, разом зі мною сидів чех Ян Жичка. Минулого року він переглядав хлопців для «Гамбурга», а тепер є скаутом «Манчестер Сіті».
- Скільки, в середньому, на пострадянському просторі може коштувати 18-річний гравець?
- Якщо чесно, я цінами не дуже цікавлюся. Але якщо роки три тому більш-менш пристойного гравця можна було придбати за 250 тисяч євро, то зараз ціна доходить до мільйона, а то й до двох.
- Агенти футболістів, у свою чергу, також спекулюють на трансферній вартості гравця?
- Так воно і є, адже ці люди, в першу чергу, дбають про власні інтереси. Хоча правильніше було б складати контракти так, щоб при переході в нову команду виплати були поступовими. Досяг чогось - отримаєте стільки. І так далі. Що більше він грає і виграє, то більше отримує його попередній клуб. А не так, щоб спочатку отримали всю суму і забули. У такій ситуації сам футболіст стає заручником, адже існує конкуренція і не факт, що він зуміє заграти на новому місці.
- Наскільки можлива трансферна міграція молодих українських гравців у російський чемпіонат і навпаки?
- Ясна річ, що краще запросити російськомовного гравця. Це стосується обох країн. У такому випадку тренер, який розмовляє однією мовою з футболістом, краще донесе свою точку зору і свої вказівки підопічному. А в даному контексті агенти, часом, роблять неправильні кроки, наполягаючи на переїзді молодого виконавця в Європу.
- Розкажіть, що пов'язує український футбол з пітерським?
- Міцна дружба. Це в першу чергу. Також Лобановський і Морозов, які разом працювали в збірній СРСР. Анатолій Коньков, президент ФФУ, який свого часу навіть був головним тренером «Зеніту», Анатолій Бишовець, киянин, вихованець «Динамо», який також близько співпрацював з нами. Та й багато українських футболістів пограли в Санкт-Петербурзі. Зв'язок завжди був! Сподіваюся, він і далі буде! Побажаю успіхів збірній України.