- Був важкий поєдинок, багато боротьби. Зустрічалися дві рівні команди. Нам важливо було виграти і посісти перше місце в групі. З цим завданням ми впоралися.
- В збірній України Олександр Петраков сповідує атакувальний футбол. Наскільки твої функції в національній команді відрізняються від тих, які ти виконуєш у клубі?
- В «Динамо» абсолютно інша філософія гри, там інший рівень, тому безпосередньо до футболу ставишся по-іншому.
- А конкретніше?
- У збірній України сповідується більш силовий футбол. І якщо в клубі не добігти до м'яча в якомусь моменті не так страшно, то тут необхідно віддаватися на всі сто відсотків, а то й більше.
- Ти з'явився на полі, коли наша команду вже грала вдесятьох. У зв'язку з цим, які у тебе були завдання на полі?
- Необхідно було викластися на всі сто, чіплятися, боротись і вигризати кожен м'яч. А в цілому - довести матч до перемоги.
- Як команда перебудовувалася, коли поле через червону картки покинув наш гравець?
- Коли я виходив на заміну, Олександр Васильович сказав, щоб я грав не як чистий форвард, а з глибини, допомагав у центрі поля. Виходить, мені довелося виконувати вдвічі більше роботи.
- Наставник регулярно проводить ротацію складу і використовує одного й того ж гравця на різних позиціях. Особисто ти завжди граєш чистого нападника?
- Можу також зіграти на флангах атаки, але від цього мої дії не змінюються. Мені все одно необхідно загострювати гру і забивати голи.
- Якраз голів на твоєму рахунку на Меморіалі Гранаткіна поки немає. Чому так? Занадто мало ігрового часу?
- Навіть не знаю. За збірну я взагалі поки не забивав. Дуже хочеться відзначитися. Зроблю все можливе, щоб вразити ворота суперника в майбутніх матчах.
- Чи комфортно тобі грати за схемою 4-3-3?
- Так, зручно грати, коли в атаці є три нападники.
- Що відчуваєш, коли отримуєш виклик у збірну України?
- Коли приїжджаю сюди, то намагаюся викладатися на всі сто і проявляти свої найкращі якості! Так, нехай я поки і не є твердим гравцем «основи», але все одно роблю все, що в моїх силах. Я граю за свою країну, а не за щось там інше. За збірну України і для себе! Ви самі чудово розумієте, що це означає для будь-якого футболіста.
- Тепер у збірної України відкриваються непогані перспективи...
- Ми вже пробилися в півфінал. Тим не менш, мета у нас найвища. Нам казали, що українська збірна ще ніколи не вигравала на цьому турнірі. Наше ж завдання - повернутися додому з перемогою.
- Як відрізняється тренувальний процес у збірної України від клубного?
- Приїжджаючи в збірну, ми зобов'язані продемонструвати все на що здатні. У клубі ж ми пробуємо, вчимося, награємо якісь комбінації. Також в «Динамо» працюємо над фізичною підготовкою, а в збірній вирішуємо, в основному, техніко-тактичні завдання.
- Для вас, чотирьох динамівців, футбольний рік стартував раніше, ніж для колег по «Динамо» (U-19). Це додаткове навантаження не стане проблемою наприкінці сезону?
- Навпаки, ми повертаємося в розташування клубу трохи набравши форму і привівши себе до ладу після відпустки. Це - футбол. Потрібно звикати виконувати те, що від тебе вимагають.
