- Романе, швидкий гол дав привід розраховувати на вдалу гру для «біло-синіх». Що ж завадило динамівцям утримати перемогу?
- Ми повели в рахунку на самому старті, і гра складалася для нас успішно. Але потім ми припустилися двох грубих помилок, які завершилися двома необов’язковими голами. Ми забили швидкий м'яч, проте віддали ініціативу «Шахтарю», й перший тайм, можна сказати, залишився за ними. На другий тайм ми вийшли більш сконцентрованими, налаштованими на перемогу, але нам не вистачило зовсім трохи.
- У другому таймі донецький «Шахтар», загалом, не виходив зі своєї половини поля. Чому не вдалося забити більше одного м'яча?
- «Шахтар» дуже грамотно оборонявся. У них усю лінію захисту складають гравці юнацької збірної України, й вони відіграли на всі сто відсотків, їм складно пред'явити претензії. Зі свого боку ми також робили все, що могли, створювали моменти, але нам не щастило й не вдалося забити більше одного м'яча.
- Із виходом Панфілова «Динамо» перелаштувалося на гру в три форварда?
- Так, ми почали грати у три форварда. Щоправда, Слава зайняв позицію трохи вище. А я опустився глибше в середину поля, щоб тримати там ситуацію під контролем та не дати можливість супернику забити втретє. Добре, що все склалося хоча б так, але все одно нам потрібна була абсолютна перемога, щоб виходити на чисте перше місце.
- Голи зі стандартів – це твій новий козир?
- Не сказав би, що козир. Просто Валентин Миколайович сказав іти на кожен м'яч, намагатися реалізовувати, забивати. Ми награвали стандарти на тренуваннях.
- У вас непогане взаєморозуміння з Кузиком?
- Бачите, двічі вдало знайшов мене передачею, за що я йому вдячний!
- Який настрій у хлопців після нічиєї?
- Не сказав би, що настрій дуже хороший. Потрібно було вигравати, виходити на перше місце, тоді й настрій був би чудовим.
- Тим не менше, заряд бадьорості на сезон отримали?
- Ми налаштовані боротися до самого кінця. Перед нами стоїть завдання – стати чемпіонами, й ми будемо робити все, щоб його реалізувати. Іншої мети й бути не може!
- На Кубку Гранаткіна ти реалізував одну свою мрію – забив гол у футболці збірної України. Розкажи про свої емоції.
- Це сталося в матчі з Фінляндією. Я вийшов на останні 10 хвилин. Мені віддали в дотик, і я забив. Сильно радів, що забив гол у складі збірної. На той момент такою була моя мета, і я її досяг. Тепер я знову викликаний до розташування збірної, й буду намагатися зробити все, щоб приносити користь команді.
- На матчі був присутній Олександр Васильович Петраков. Як ти думаєш, твоя успішна гра у сьогоднішньому матчі посприяє твоєму просуванню до основного складу збірної?
- Нічого не можу сказати з цього приводу, адже вирішувати, перш за все, тренеру, а не мені. Зараз ми поїдемо до Львова на товариський матч із Польщею. Подивимося, будуть мені давати шанс – буду грати й робити все, від мене залежне, щоб пробитися до основного складу.
www.fcdynamo.kiev.ua
