З нагоди 95-річчя футбольної команди «Динамо» (Київ) пригадуємо найголовніші матчі в історії клубу. На черзі — розповідь про те, як кияни змінили володаря трофею Ліги чемпіонів.
Найважчий і при цьому найбільш бажаний жереб для будь-якої амбітної команди — це володар трофею. З ким, як не з ним, можна перевірити свої можливості? У кого, як не в нього, почесно виграти — при цьому змінивши власника титулу? Київське «Динамо» в сезоні 1998/99 здійснило маленьке диво, вийшовши з групи, в якій мало два очка після трьох стартових турів. Але на жеребкуванні українській команді дістався сам мадридський «Реал», рекордсмен Ліги чемпіонів за багатьма показниками, осяяний клуб із сузір’ям знаменитих футболістів зі всього світу. «От би звергнути їх із престолу!», — мрію всіх динамівців висловила газета «Команда». І треба ж, вийшло!.. Одна з найбільш епічних перемог «Динамо» — якраз той момент, коли у чвертьфіналі Ліги чемпіонів у Києві склав зброю на той час чинний володар трофею.
Коли в «королів» поганий настрій
На той час єврокубковий досвід протистоянь «Динамо» — «Реал» нараховував лише один перетин на початку 70-х. Динамівці тоді програли в чвертьфіналі Кубка чемпіонів, не зумівши навіть забити мадридцям. І то був далеко не найкращий сезон в історії «Реалу», що ж говорити, коли клуб вступив у сезон 1998/99 в якості володаря Кубка чемпіонів!
***
Цікаво!
На той час «Реал» утримував рекорд Ліги/Кубка чемпіонів, здобувши сім трофеїв. Зараз у мадридського клубу їх уже 14, вдвічі більше за «Мілан», і «Реал» лишається рекордсменом турніру.
***
От тільки станом на весну 1999-го «Реал» лихоманило — три поспіль поразки в Ла-Лізі відкинули мадридців спершу на п’яте, потім — на сьоме місце. Гус Хіддінк пережив 0:3 в «Класико» в Барселоні, потім «Реал» мінімально поступився вдома «Атлетику», і президент клубу Лоренсо Санс зважився на зміну головного тренера. Голландця змінив валлієць Джон Тошак, легенда «Ліверпуля». Його дебют припав на матч із «Бетісом», програний 2:3. Можна тільки уявити собі настрій зіркового колективу напередодні матчів з киянами — всю злість «Реал» мав обрушити на динамівців, щоб реабілітуватися за затяжну серію невдач.
Мадридське дежавю Турину
Тоді як «Реал» станом на початок березня награв уже 24 тури, для «Динамо» це був перший офіційний матч у 1999 році. Після багатоетапних закордонних зборів київській команді ще належало тільки з’ясувати свій рівень готовності, і наскільки весняним виявиться динамівський футбол — показував матч відразу з клубними чемпіонами світу.
У Мадрид «Динамо» вирушило без двох травмованих захисників — Дмитруліна та Єзерського. Натомість готувалися з командою новачки-півзахисники Яшкін («Уралан») і Серебренников («Шинник»), а от заслужений ветеран середньої лінії Юрій Калитвинцев став легіонером — поповнив турецький «Трабзонспор». Свої проблеми були в господарів — через важку травму знову вибув Каранка, а інші провідні центральні захисники — Йєрро та Санчіс — були під питанням через пошкодження. Зате вперше з грудня готовий був зіграти аргентинець Редондо — витончений центральний півзахисник міг вважатися стилеутворюючим гравцем у тому «Реалі».
Динамівці почали матч зі сміливого флангового прориву Косовського, от тільки відразу кілька товаришів на нього не встигали, тож гострота захлинулася без завершення. А от «Реал» охоче й подовгу володів м’ячем. Штрафний від Роберто Карлоса, дальні удари Зеєдорфа та Йєррро, сольні проходи Міятовича та різкі випади Рауля з Морієнтесом постійно тримали в напрузі захист українців. Розкішний момент був у Гуті, якого Міятович виводив на Шовковського, проте пробив півзахисник поспішно й неточно.
А що ж «Динамо»? Іллгнер справився з ударом Реброва на 9-й хвилині, потім — Лужного на 27-й і Шевченка на 44-й. А інших моментах працював Шовковський — або ж недопрацьовували самі мадридці. У їхніх форвардів (особливо в Рауля) було безліч нагод вирішувати, але вони або не дотягувалися до м’яча, або били повз воріт. Дещо розслабляла їх, напевно, серйозна територіальна перевага.
Тут можна було втратити пильність, і так і було, коли Ребров із Шевченком ще в першому таймі кілька разів уникали нагляду своїх опікунів. А відразу ж після перерви Шевченко з Белькевичем відверто пробачили «Реал». Згодом за цим дзвіночком прозвучала уже справжня сирена тривоги. Шовковський вибив м’яча від воріт, Ребров виграв верхову боротьбу й скинув на хід Шевченку, так що Андрій спокійно переграв Іллгнера — 0:1. Напівпорожні трибуни «Сантьяго Бернабеу» принишкли.
Хороший відрізок міг закінчитися для мадридців навіть гірше — Хацкевич бив з гри, Белькевич — зі штрафного, Шевченко ледве не замкнув кілька флангових передач.
І це справжній успіх для «Реалу», що невдовзі йому вдалося відігратися. Допоміг гравець, який, власне, й приніс клубу Кубок чемпіонів у минулому сезоні. Коли Морієнтес упав у боротьбі з Лужним, а рефері призначив штрафний («Цей штрафний суддя вигадав», — зазначив після матчу Лобановський), його взявся виконувати Предраг Міятович і сильним ударом влучив у верхній кут — 1:1. Шовковський, напевно, чекав чергового удару Роберто Карлоса, югослав же виконав стандарт значно тонше за бразильця.
Залишок часу «Реал» явно планував використати з користю, Тошак у якийсь момент пішов ва-банк, наростивши кількість атакувальних гравців на полі через заміни. Але тут уже дуже добре відпрацював Шовковський, виручивши після ударів Морієнтеса, Рауля та Шукера з гри, а також після чергового «радіокерованого» штрафного Роберто Карлоса. В кінцівці гри був момент, коли Кардаш навіть міг забивати переможний м’яч, бив по воротах (цього разу неточно) Ребров. Але й так виїзна нічия з розлюченим і напрочуд мотивованим «Реалом» була визнана як великий успіх підопічних Лобановського. Втім, рівно за таким же сценарієм рік тому проходило двоматчеве протистояння з «Юве» в 1/4 фіналу, ніхто в ейфорію не вдавався.
А от Джон Тошак заявив: «Гра була достатньо рівною. До сорокової хвилини ми мали чотири нагоди забити гол. Проте мої хлопці вибачили суперника і у другому таймі після грубої помилки нашого захисника за це поплатилися. Я знав, що «Динамо» дуже сильна команда, тож нічого нового для себе не відкрив».
«Нічия — ввічливість «королів». Чи недбалість?», — задавався питанням «Український футбол». «Динамо» про «Ювентус» думати нічого. Хай краще «Реал» згадує» «Барселону», — підсумувала мадридський матч газета «Команда».
***
Протокол
"Реал" (Мадрид, Іспанія) – "Динамо" (Київ) – 1:1 (0:0)
Голи: 0:1 Шевченко (55), 1:1 Міятович (67).
"Реал": Іллгнер, Пануччі, Йєрро, Санчіс (Кампо, 58), Роберто Карлос, Редондо, Зеєдорф (Савіо, 58), Гуті, Міятович, Рауль Морієнтес (Шукер, 76). Головний тренер: Джон Тошак.
"Динамо": Шовковський, Лужний (Кірюхін, 90), Ващук, Головко, Каладзе, Гусин, Хацкевич, Белькевич (Кардаш, 81), Косовський (Кормільцев, 84), Ребров, Шевченко. Головний тренер: Валерій Лобановський.
Попередження: Ващук (63) — Санчіс (18)
3 березня 1999 року. 21:45. Мадрид. Стадіон «Сантьяго Бернабеу». 35 183 глядачі. +10С.
Суддя: С. Браскі (Італія).
***
«В Іспанії захочуть голову Тошака...»
Березневий футбол у Києві — ще те випробування. Мінусова температура, холодна погода, футбольний газон, який іспанська газета As засмучено назвала «картопляним полем»... От тільки умови — рівні для всіх, і не вина українського клімату, що в той вечір «Динамо» значно раціональніше зіграло в футбол.
Тим більше, «Реал» покращив своє турнірне становище в чемпіонаті — вдруге в сезоні перегравши «Сарагосу» й утретє - «Расинг». Кияни ж напередодні другого чвертьфіналу здобули три очки в домашньому матчі з маріупольським «Металургом» завдяки голам Шевченка та Серебренникова.
У кадровому плані «Реал» дещо поліпшив свою ситуацію: повернувся Каранка, знявши труднощі з оборони, втім, залишився вдома травмований Савіо, а буквально на ранковому тренуванні перед матчем рецидив травми залишив поза грою форварда Міятовича. «Динамо» все ще не могло розраховувати на захисників Дмитруліна та Єзерського.
Чемпіон світу Крістіан Карамбьо перед матчем жартував з іспанською пресою: «Ми з Раулем заб’ємо по два м’ячі!» Судячи з настрою мадридців, вони всерйоз збиралися це зробити. З перших хвилин на в’язкому полі швидкісні «реалісти» намагалися знести з поля господарів. Уже в дебюті гострий простріл Ярні ледве не зрізав у свої ворота Хацкевич, слідом сам хорват змусив вперше рятувати свої ворота Шовковського, який тут же реагував на удар з розвороту Морієнтеса.
Лише десь на 22-й хвилині динамівці підійшли на ударний рубіж, але Ребров розминувся з пасом Шевченка. Натомість по воротах киян пробивали Зеєдорф, Рауль, Роберто Карлос. Поки «Реал» атакував, динамівці покладалися на контрнаступ. І перший удар у площину Іллгнера — аж на 63-й хвилині! — став результативним. А вийшло так. Белькевич тонким пасом виводив Шевченка на воротаря, і німець змушений був збивати нападника. Удар Андрія Іллгнер парирував, але сам Шева встигав на добивання — 1:0.
На куражі господарі провели декілька швидких атак, по кілька разів за одну комбінацію пробивали Шевченко та Косовський. Одного разу корнер призвів до такої паніки в воротарському майданчику «Реалу», що Іллгнера на лінії воріт довелося підстраховувати захисникам. Свіжі сили Тошака — Гуті та Шукер — не влучили в ворота ударами з середньої дистанції, а коли Морієнтес з лівого краю вийшов на ударну позицію, вже СаШо виручив «Динамо». Потрібен був другий гол — і кияни його провели з третього (й останнього в матчі!) удару в рамку воріт. Цього разу Ребров закинув «черпачка» за спину Івану Кампо, Шевченко відтіснив Ярні та пробив повз Іллгнера, який кинувся йому навперейми — 2:0! Вихованець українського футболу Володимир Маслаченко, який коментував цей матч на НТВ, вигукнув: «Пора згортати цю лавочку! Привітаймо «Динамо» з виходом у півфінал Ліги чемпіонів!»
В останні хвилини «Реал» зірвався на штурм, тиснув з останніх сил, але ще один удар героя чемпіонату світу ‘98 Шукера парирував Шовковський, а коли навіть Кампо підключився на атаку відчаю, під м’яч метнулося відразу кілька динамівців і рикошет поставив крапку на масованій атаці. Не вперше в історії київське «Динамо» знімало корону з чинних володарів Кубка чемпіонів, але цього разу успіх був особливо дивовижним. Важко було повірити, що ті хлопці, які ще два з половиною роки тому були абсолютно невідомими в Європі й «варилися» у власному соку на внутрішній арені, так швидко досягли такого рівня, що вибили з турніру володаря трофею!
Валерій Лобановський після матчу сказав: «Гра показала, що не лише гроші, що дозволяють купувати суперзірок, вирішують результат справи. Фінанси, звичайно, важлива складова футболу, але все ж таки не головна. Ми на рівних боролися із «Реалом» – міні-збірною світу. І якщо навіть «Реал» обтяжений внутрішніми проблемами, то це анітрохи не полегшує завдання суперникам іспанського клубу – на сьогоднішній день найзірковішого у світовому футболі. Тому наші хлопці заслуговують на найтепліші слова. Ми їм говорили перед матчем, що сьогодні переможе не лише той, хто краще грає у футбол, а той, у кого виявиться твердіший характер, хто хоче виграти трошки більше, ніж суперник».
***
Протокол
"Динамо" (Київ) – "Реал" (Мадрид, Іспанія) – 2:0 (0:0)
Голи: 1:0 Шевченко (63), 2:0 Шевченко (80).
На 63 хв. Шевченко не реалізував пенальті, відбив воротар
"Динамо": Шовковський, Лужний, Ващук, Головко, Каладзе, Гусин, Хацкевич, Кардаш (Белькевич, 46), Косовський (Яшкін, 87), Ребров, Шевченко. Головний тренер: Валерій Лобановський.
"Реал": Іллгнер, Пануччі, Йєрро, Кампо, Роберто Карлос, Санчіс (Гуті, 71), Редондо, Зеєдорф (Шукер, 66), Ярні, Морієнтес, Рауль. Головний тренер: Джон Тошак.
Попередження: — Ярні (1), Іллгнер (63), Йерро (74), Редондо (84)
17 березня 1999 року. 21:45. Київ. НСК «Олімпійський». 83 160 глядачів. -2С.
Суддя: А. Фріск (Швеція).
***
«Рубаємо сходи, ні кроку назад. Нехай у баварців колінця тремтять»
"Фокус на команді, яка завоювала Європу штормом", — анонсував World Soccer спеціальний репортаж, присвячений київському «Динамо». «Чемпіон Європи скинутий з п’єдесталу, «Динамо» використало ту ж зброю, якою славився раніше «Реал» — ефективність в атаці», — у розпачі засмучувався As. «Попри перевагу «Реалу», було відчуття, що матч проходить за планом Лобановського», — констатувала Marca. В Іспанії обов’язково захочуть голову Тошака, — прогнозував The Mirror.
Без жодного перебільшення, футбольна Європа була шокована вильотом «Реалу». Шевченка називали «білим Роналдо», його з Ребровим відтепер іменували «супернападниками». Щодо Лобановського, то кожен його матч продовжували розбирати на молекули провідні тренери світу. Від Ліппі, Капелло та багатьох інших фахівців ви й нині почуєте захоплення стосовно роботи українського Метра — це дійсно було диво, протистояння Давида та Голіафа, виграш у клубних чемпіонів світу з двома голами з трьох ударів у ціль.
***
Цікаво!
Втретє «Динамо» Лобановського дісталося півфіналу Ліги чемпіонів.
***
У тому сезоні «Реал» зумів перебороти кризу й суттєво піднятися в таблиці, проте фінішував все-таки другим — із 11-очковим відставанням від «Барси». Кубок Іспанії програв у півфіналі, зазнавши принизливої поразки 0:6 від майбутніх володарів трофею - «Валенсії». Уже невдовзі мадридців очолить відомий у минулому півзахисник Вісенте Дель Боске. На особистій харизмі та прекрасному людському контакті з зірками «галактикос» він поверне в Мадрид Кубок чемпіонів УЄФА вже в наступному сезоні, а «Динамо», до речі, жереб знову зведе з «Реалом» у груповому етапі 2 того ж турніру.
