З нагоди 95-річчя футбольної команди «Динамо» (Київ) пригадуємо найголовніші матчі в історії клубу. На черзі — розповідь про дебют киян у змаганнях Незалежної України.
Із Радянського Союзу незалежна Україна виходила однією з найперспективніших молодих країн світу — з величезним промислово-науковим потенціалом, тисячами підприємств і великими покладами корисних копалин. Із радянського футболу київське «Динамо» виходило рекордсменом за більшістю номінацій, одним із найбільш шанованих і титулованих клубів.
Шлях до істинної Незалежності не буває простим, недарма навіть пророк Мойсей 40 років водив свій народ по пустелі. Проте винагородою за старання стає свій власний, власноруч здійснений успіх, а ті перші роки проб і помилок залишаються милими спогадами про те, як все починалося. 1992 рік в історії «Динамо» (Київ) — рік змін і нового початку.
Барселона — Київ — Стрий
Останній чемпіонат СРСР сезону 1991 року серед команд майстрів закінчували 45 українських команд. У Вищій лізі це «Чорноморець» (Одеса) — 4 місце, «Динамо» (Київ) — 5 місце, «Дніпро» (Дніпропетровськ) — 9 місце, «Шахтар» (Донецьк) — 12 місце, «Металург» (Запоріжжя) — 13 місце та «Металіст» (Харків) — 15 місце. У Першій лізі — «Буковина» (Чернівці) — 5 місце та «Таврія» (Сімферополь) — 6 місце. 11 українських команд грало в Другій союзній лізі та ще 26 - в окремій зоні так званої Другої нижчої ліги. Ось такій яскравій компанії випадало зіграти прем’єру чемпіонату та Кубка України.
----------------------------
Цікаво!
Стрийська «Скала» - перший суперник киян у змаганнях незалежної України — радянський чемпіонат закінчувала середняком Другої нижчої ліги під назвою «Карпати» Кам’янка-Бузька, а в Першій українській лізі змінила прописку та посіла шосте місце серед 14 учасників у своїй групі.
----------------------------
Зіграти на Кубок України проти стриян динамівцям довелося напередодні надважливого групового матчу Кубка чемпіонів проти самої «Барселони». Тож напровесні 1992 року «Скала» виступила «розігрівом» для динамівців перед протистоянням із каталонським грандом.
Гості Києва — гроза вищолігових авторитетів
Щоб заслужити право зіграти з київським «Динамо», його суперники пройшли відразу два раунди, вибивши помітних і досить сильних суперників. У рамках 1/32 фіналу стрияни вдома переграли вінницьку «Ниву», на 97-й хвилині Володимир Ковалюк забив єдиний у матчі м’яч, і гості з Косовським, Надудою та Солов’єнком вилетіли з турніру. Наступний раунд, здавалося, також не віщував «Скалі» нічого хорошого — візит у гості до «Зорі-МАЛС» із Гусейновим, Микитиним, Нікітіним. Тим не менш, на гол Севідова відразу ж відповів Кардаш, а на 75-й хвилині майбутній динамівець приніс перемогу гостям. Поразка 1:2 луганців стала досить гучною сенсацією.
Це зараз добре відомі такі імена, як воротар Стронцицький, форвард Покладок (зірки львівських «Карпат»), успішні українські легіонери в Польщі та Албанії — Сидоренко й Романишин, екс-гравець дюжини вітчизняних клубів Ковалюк чи майбутній динамівець Кардаш. А тоді більшість гравців «Скали» були молодими й малодосвідченими, тож, безперечно, від першолігової команди не чекали сенсації. Як промовистий доказ — всього 1300 глядачів на центральному стадіоні столиці. Як же стрияни здивували київську публіку!
Здавалося, все йшло за планом — кияни володіли ініціативою, взяли в облогу ворота Стронцицького та створили кілька небезпечних моментів. «Вже до п’ятої хвилини могли пропустити десять м’ячів», - пригадував пізніше тренер-консультант гостей Валентин Ходукін. Але з великої кількості атак забили динамівці лише раз. «Скалі» забив тезка — ім’я Ахрік означає «скеля». Цвейба вдало підключився до наступу й сильним ударом відкрив рахунок — 1:0.
Здавалося, перемога нікуди не подінеться від «Динамо», тренерський штаб навіть відразу в перерві кинув три заміни, щоб приберегти свіжість гравців до наступного матчу з «Барселоною» на Кубок чемпіонів. Але юний Василь Кардаш наприкінці гри створив гучну сенсацію, стартувавши на пас із глибини, проминувши воротаря, який вибіг назустріч, і майстерно забивши в незахищені ворота — 1:1. Виїзд на матч-відповідь у Стрий заграв для киян всіма барвами.
----------------------------
Протокол
«Динамо» (Київ) – «Скала» (Стрий) – 1:1 (1:0)
Голи: 1:0 Цвейба (37), 1:1 Кардаш (83).
«Динамо»: Кутепов, Лужний, Цвейба, Безсмертний, Шматоваленко, Яковенко, Заєць, Анненков (Волотьок, 46), Ю.Мороз (Сукіасян, 46), Грицина (Шаран, 46), Саленко. Головний тренер: Анатолій Пузач.
«Скала»: Стронцицький, Постовий, Михайлов, Романишин, Павлиш, Ковалюк (Гнатів, 80), Петрик, Кардаш, Сидоренко, Шевчук (Кутельмах, 60), Бандура (Покладок, 75). Головний тренер: Михайло Вільховий.
Попередження: —
28 лютого 1992 року. 17:00. Київ. Республіканський стадіон. 1300 глядачів.
Суддя: В.Авдиш (Сімферополь).
----------------------------
Герой Грицина та оптимістичний старт
Через п’ять днів після «Скали» в Київ навідалася «Барселона». Виграла в два голи — і після влучних ударів Стоїчкова та Салінаса мала вагомі причини вважати, що зробила великий крок до виходу з групи й півфіналу Кубка чемпіонів. А ще через три дні Республіканський стадіон побачив стартовий матч динамівців і в новоствореному чемпіонаті України. Суперник — добре відомий по радянській Вищій лізі харківський «Металіст». Леонід Ткаченко, член тренерської ради збірної України, мав у складі низку талановитих гравців, серед яких — майбутні зірки Кандауров, Призетко, Помазун і багаторазовий чемпіон Угорщини Ніченко (один із тих, хто мав за плечима динамівську школу).
Якщо в Кубку України прем’єрного голу довелося чекати майже цілий тайм, то з харків’янами «Динамо» повело в рахунку вже на третій хвилині. Відкрив лік голам Грицина: Юрій красивим ударом головою в падінні замкнув флангову подачу від Лужного — 1:0. Треба сказати, що невдовзі «Металіст» міг відігратися аналогічним способом — але удар Колесника після подачі Назарова парирував Мартінкенас. Литовський брамкар виручив киян і після штрафного від Хомухи.
Тож, щоб не відкладати розв’язку на кінцівку гри, ще в першому таймі «Динамо» постаралося розвинути успіх. Хоча Помазун зреагував на прицільний удар того ж Грицини, першим на добиванні був вірменський новачок киян Сукіасян — 2:0. Навіть після цього «Металіст» не склав зброю. Навпаки, невдовзі після відпочинку активний Призетко (майбутній динамівець) запресингував оборону господарів і поцілив у кут воріт Мартінкенаса — 2:1. Однак надалі литовець діяв не менш завзято, а самі кияни старалися контролювати гру. Свій дебют у чемпіонаті України динамівці виграли, а Грицина став героєм цього матчу.
----------------------------
Протокол
«Динамо» (Київ) – «Металіст» (Харків) – 2:1 (2:0)
Голи: 1:0 Грицина (3), 2:0 Сукіасян (24), 2:1 Призетко (55).
«Динамо»: Мартінкенас, Лужний, Волотьок (Ю.Мороз, 73), Безсмертний, Шматоваленко, Квіткаускас (Шаран, 70), Заєць, Сукіасян, Анненков, Грицина, Саленко. Головний тренер: Анатолій Пузач.
«Металіст»: Помазун, Касторний, Ланцфер, Панчишин, Пець, Назаров, Хомуха (Ніченко, 77), Кандауров, Аджоєв, Призетко, Колесник. Головний тренер: Леонід Ткаченко.
Попередження: —
7 березня 1992 року. 17:00. Київ. Республіканський стадіон. 1500 глядачів. +2С.
Суддя: Я.Грисьо (Львів).
----------------------------
Навіть ясновидець не взявся віщувати рахунок, а за гол автору дісталася свиня
Гол Саленка приніс киянам перемогу над охтирським «Нафтовиком», і через чотири дні вони мали зіграти матч-відповідь Кубка України у Стрию. Літак із динамівцями прибув у Львівську область, де на найтитулованішу українську команду чекав ажіотаж, співставний із єврокубковим. Стрий — містечко з населенням на той час у 60-70 тисяч. Здавалося, всі вони хотіли того дня побувати на місцевому стадіоні. При номінальній місткості «Сокола» в 6-7 тисяч посадкових місць надійшло в п’ять разів більше заявок. Люди сідали на деревах, у проходах, на парапетах і бордюрах, розміщувалися навіть у піщаній ямі поруч із полем. Здавалося, лайнсменам ліктями треба було пробивати собі прохід. Дехто, як згадували самі футболісти, приїздив до периметра стадіону на вантажівках, тракторах і навіть комбайнах — щоб звестися на капот і з такої імпровізованої «трибуни» дивитися футбол. У підсумку в рапорті судді було зафіксовано 17 тисяч глядачів.
----------------------------
Цікаво!
Перед матчем стрийська преса записала інтерв’ю з місцевим мольфаром — ясновидець Микола Гнатишак для газети «Франкова криниця» не ризикнув надати свій прогноз на матч «Скала» — «Динамо», проте пообіцяв, що все буде гаразд.
----------------------------
Атмосфера свята в весняному Стрию, а також незакритий гештальт у вигляді домашньої нічиєї в першому матчі, додатково мотивували «Динамо». У першому таймі гості створили щонайменше шість гострих моментів біля воріт Стронцицького, проте після ударів Саленка, Шарана, Зайця, Грицини та Мороза м’яч влучав у стійку, поперечину, летів у бік від воріт — але оминав сітку.
Натомість, коли господарі дотепно розіграли кутовий, на нього вдало підключився Сидоренко й із підбирання переправив м’яча в кут воріт — 1:0! Напевно, спрацювала особлива мотивація — спонсори матчу оголосили за перший гол у матчі особливий приз, фаршировану засмажену свиню. Автор голу, отримавши обіцяну нагороду, щедро поділився з усією командою, тож після матчу в «Ікарусі» стрияни заїли емоційний матч шедевром кулінарії...
Попри те, становище «Динамо» виявилося тривожним — господарі на куражі могли вдало опиратися, сили марнувалися на в’язкому весняному газоні, який не сприяв комбінаційному футболу. На щастя для фаворитів протистояння, зіграв свою роль їхній високий клас. Прицільним ударом відразу ж після перерви Анненков зрівняв рахунок і в цій грі, і в протистоянні в цілому. Сил, щоб забити вдруге, обом командам бракувало. Настав час екстра-таймів.
І в цей момент відповідальність на себе взяв Саленко, продершись крізь опікунів і забивши переможний м’яч на 100-й хвилині — 1:2. Той матч Стрий запам’ятав надовго, проте й для «Динамо» виїзд на Львівщину став чимось особливим. Після єврокубків і столиць союзних республік український гранд відкривав свою батьківщину, а разом із нею — й нові імена. Пізніше зі «Скали» запрошення в «Динамо» отримає Кардаш, спробує себе в столичному клубі Ковалюк, і географія пошуків у селекційної служби розшириться й поглибиться.
----------------------------
Протокол
«Скала» (Стрий) – «Динамо» (Київ) – 1:2 (1:0, дод. час)
Голи: 1:0 Сидоренко (43), 1:1 Анненков (52), 1:2 Саленко (100).
«Скала»: Стронцицький, Постовий, Михайлов, Романишин, Павлиш, Ковалюк, Петрик, Кардаш (Кутельмах, 65), Сидоренко (Гнатів, 75), Шевчук (Покладок, 100), Бандура. Головний тренер: Михайло Вільховий.
«Динамо»: Мартінкенас, Лужний, Цвейба, Волотьок (Квіткаускас, 70), Шматоваленко, Анненков, Заєць, Грицина, Ю.Мороз (Беца, 70), Шаран (Матвєєв, 65), Саленко. Головний тренер: Анатолій Пузач.
Попередження: —
14 березня 1992 року. 15:00. Стрий. Стадіон «Сокіл». 17 000 глядачів.
Суддя: В.Авдиш (Сімферополь).
----------------------------
Становлення держави, становлення «Динамо»
Вийшовши у чвертьфінал, «Динамо» за підсумками двох матчів поступилося запорізькому «Торпедо». У вирішальному матчі чемпіонату на львівському стадіоні «Україна» / «Дружба» кияни теж мінімально програли сімферопольській «Таврії». Не досягли вони успіху й у експериментальній груповій стадії Кубка чемпіонів, де змагалися з «Барселоною», «Бенфікою» та «Спартою». В часи змін «Динамо» також не було стабільним... Але був і позитив — безліч сенсаційних результатів, нові імена та перевідкриття давно відомих футболістів — все це свідчило, що змагання незалежної України відбулися й були цікавими.
----------------------------
Цікаво!
«Динамо» в весняному напівсезоні 1992 року не виграло жодного трофею.
----------------------------
Ні, ви не приймайте на віру розповіді про «нудні перші роки змагань України з охтирками та шепетівками». Просто подивіться, які футболісти грали в 1992 році навіть за скромні провінційні колективи — а також ретельно вивчіть історію протистоянь з ними добре відомих ще з радянських часів українських грандів. І ви побачите з іншого ракурсу вітчизняний футбол. Там, де навіть «Динамо» з великими труднощами долало захист раніше безіменних колективів. Де розкривалися нові гравці, які в максимально короткі терміни долали розрив між грандами й збірною. Де зростали майбутні зірки вже нового, незалежного футболу.
Це все — про 1992 рік, коли все починалося в чемпіонаті та Кубку України. І перша клубна команда київського «Динамо» була безпосереднім учасником і одним із головних героїв тодішніх подій.
