До матчу з «Динамо-2» луцька «Волинь» підійшла в якості лідера турнірної таблиці і головного претендента на підвищення в класі. Що ж, тим цікавіше було спостерігати за матчем, особливо враховуючи, що в команді Віталія Кварцяного на поле вийшли двоє колишніх динамівців – Герасим’юк і Довгий.
Динамівці ж зазнали кадрових втрат в особі цілих вісьмох футболістів, які викликані до збірних різного віку. До того ж уже на 4-й хвилині матчу заднього м’яза стегна «смикнув» Малин і вимушений був поступитися місцем на полі Прокипчуку. Не дивно, що за кілька хвилин лучани повели в рахунку - Мостовий вдало виконав штрафний, спрямувавши м’яча під Рудьком у нижній кут.
Незабаром Майкон незбагненним чином не поцілив у рамку воріт, пробиваючи головою впритул. Небезпечно прострілював Кану, але цього разу Рудько врятував. Ще один хороший момент втратив Гошкодеря - м’яч після його прострілу ліворуч прокотився вздовж воріт. Було помітно, що динамівським захисникам складно протидіяти високим і фізично розвиненими нападникам «Волині», але, як відомо, Кварцяний якраз і славиться особливою схильністю до фактурних футболістів.
Особливе захоплення викликав темношкірий воротар волинян Ндойє на зріст 202 см. Мало того, що він спілкувався з партнерами і робив підказки чистою російською мовою майже без акценту, так ще і незбагненним чином вкидав м’яча рукою (!) на половину поля суперника. Але виявити свої фізичні дані повною мірою йому так і не вдалося. Динамівці були притиснуті до своїх воріт і рідко коли переходили середину поля. Для повноти картини відзначимо ще удари в поперечину Кану і в стійку Герасим’юка. Проте, на перерву команди пішли за мінімальної різниці в рахунку.
У другому таймі «Волинь» продовжила розпочате. Вже на 46-й хвилині Лео Коста, який вийшов на заміну, зріст якого також не менше двох метрів, головою вбив м’яча в сітку - 0:2. А чи не єдиний момент, коли господарі потрубували Ндойє, стався незабаром після цього, але удар у Прокипчука вийшов несильним і жодних труднощів воротарю не склав. Та ще Бутенін у падінні намагався переправити м’яча в сітку після прострілу Шевчука справа, але справа закінчилася лише травмою суперника.
Геннадій Литовченко, старший тренер «Динамо-2»:
- Перший тайм ми повністю провалили, після перерви грали більш-менш нормально, та і моменти були. Але важко, звичайно, у нас залишилося лише 15 людей - вісім із тих, хто грав в основному складі, поїхали до збірних. Що можу сказати з приводу високих суперників? Це справа Кварцяного, яких виконавців підбирати. Ми в себе знайшли одного, нашу таємну зброю, і випустили його в другому таймі (сміється). І він справді «вимкнув» Лео Косту, після гола моментів у нього більше не було. Що стосується Малина, у нього проблеми із заднім м’язом стегна, доктор має визначити серйозність ушкодження, але, схоже, це просто м’язовий спазм.
- До кінця сезону втома вже накопичилася?
- Так, звичайно. Ми і попередній сезон важкувато закінчували, а в цьому і взагалі за місяць провели дев’ять ігор. Уявіть, половину другого кола за місяць зіграти! Як можна? Тим паче, йдеться про молодих хлопців, які лише формуються. Ми, звичайно, намагаємося їх міняти, давати грати по тайму, але є такі позиції, які нема ким закрити. Ці люди грають без замін.
- Бутенін наприкінці гри мало не нападником став…
- Спочатку він грав опорного, а потім нам уже нема чого було втрачати, і ми пішли ва-банк.
* * *
Віталій Кварцяний, головний тренер «Волині»:
- Сьогодні «Динамо» грало дуже обережно, можливо побоючись контратак. Але, у свою чергу, і ми побоювалися контратак «Динамо». Добре, що вдалося забити два м’ячі. Кияни не показали того, що могли, були трохи затиснутими, втім, це стосується і нас. Важливість результату призвела до того, що атмосфера була такою напруженою. Це з боку здавалося, що були невисокі швидкості, монотонність, не демонструвалася швидкісна техніка. Усим цим пожертвували заради результату. Я хвилювався за команду.
- Ви продовжуєте віддавати перевагу високим футболістам, особливо в нападі?
- Так. Іноді це спрацьовує, іноді ні, оскільки високим гравцям бракує індивідуальної швидкості, але високий нападник під час атаки має перевагу над захисником. Просто сьогодні не було хороших флангових передач у виконанні крайніх півзахисників. Інакше в нас, напевно, було б ще більше голевих моментів. А так лише дві, після однієї з яких і забив Лео. А цього дуже мало. Для того, щоб гравці таранного типу могли завершувати комбінації, їм потрібно віддавати багато голевих передач. Це те, чого сьогодні бракувало.
- «Волинь» уже практично оформила вихід до Прем’єр-ліги, які почуття маєте із цього приводу?
- Коли дуже довго йдеш до мети і, врешті-решт, її досягаєш, це дуже важко, витрачається багато емоцій. По-перше, нашим футболістам хочеться побажати удачі, - вони молодці. По-друге, я дуже радий, що волинські вболівальники зараз, напевно, п’ють багато пива і радіють, адже Луцьк і вся Волинь живе футболом. Справді важливо для людей створити свято. Як тренер я задоволений, наше щастя велике, але, по суті, я така людина, яка вже думає про те, що робити завтра.
* * *
Євген Новак, захисник «Динамо-2»:
- Судячи з гри, можу сказати, що «Волинь» була найагресивнішою командою, з якою доводилося грати у другому колі. У нас зараз проблеми з кадрами, багато хлопців роз’їхалися по збірних, загалом залишилося 17 чи 18 людей, тому грати важко, особливо в режимі через три дні на четвертий. Наприкінці намагалися щось змінити, мінялися позиціями, адже вже нема чого було втрачати. Спричинили проблеми високі нападники «Волині», втім, у них уся команда грала добре. Це добротна команда першої ліги, гадаю, вона заслужено підвищиться у класі.
Перша ліга. 32-й тур
«Динамо-2» - «Волинь» - 0:2 (0:1).
«Динамо-2»: Рудько, Допілка, Новак, Бутенін, Рижук, Кушніров, Д.Єременко (Боровець, 46), Сухоцький, Шевчук, Суарес (Шкаврон, 53), Малин (Прокипчук, 4; Гриппа, 69).
«Волинь»: Ндойє, Мостовий, Симінін (Карасюк, 81), Кану (Лео Коста, 46), Пічкур (Гринченко, 46), Довгий, Кінаш, Майкон (Бабирь, 61), Герасим’юк, Шарпар, Гошкодеря (Лісовий, 58).
Голи: Мостовий (11), Лео Коста (46).
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
