Рівно 36 років тому, 27 серпня 1986 року, «біло-сині» стали володарями Кубку Сантьяго Бернабеу, здолавши в фіналі господаря та рекордсмена турніру - мадридський «Реал».
Наприкінці серпня 1986 року київське «Динамо», як переможець розіграшу Кубка володарів Кубків сезону-1985/1986, було запрошене до Мадрида для участі в Кубку імені Сантьяго Бернабеу.
Це була вже не перша участь для киян у турнірі пам’яті багаторічного президента мадридського клубу, який очолював «Реал» із 1943-го до самої смерті в 1978 році. У 1980-му «біло-сині» зіграли у півфіналі внічию з мюнхенською «Баварією» (0:0), але поступилися в серії пенальті, а в поєдинку за третє місце виявилися сильнішими за португальську «Бенфіку» (2:1).
Цього разу, окрім підопічних Валерія Лобановського, також учасниками турніру 1986 року стали володар Кубка європейських чемпіонів румунська «Стяуа», володар Кубка УЄФА господар змагань мадридський «Реал», а також бельгійський «Андерлехт», який у півфіналі Кубка чемпіонів поступився майбутнім тріумфаторам зі «Стяуа».
У півфіналі «біло-сині» мінімально за рахунком, але легко за грою обіграли бельгійський «Андерлехт» – 1:0 (гол забив Заваров), а мадридці не залишив каменя на камені від «Стяуа» – 4:0. І всі вболівальники перебували в очікуванні вирішального матчу, у якому мали зійтися суперники, які належали до числа найсильніших топ-команд Європи.
От тільки розпочався фінал для «біло-синіх» не надто вдало. Уже до 19-ї хвилини команда Валерія Лобановського поступалася у два м’ячі – спочатку арбітр призначив пенальті за гру рукою Василя Раца у власному воротарському майданчику, і 11-метровий чітко реалізував Уго Санчес, а згодом Хуаніто майстерно реалізував вихід віч-на-віч із Чановим.
Здавалося би, за такої ситуації у багатьох опустилися би руки, однак динамівці ще до перерви зусиллями Павла Яковенка, який поцілив під поперечину ударом з-за меж штрафного майданчика, скоротили відставання в рахунку. На жаль, на самому початку другого тайму важкої травми зазнав Іван Яремчук, але ця неприємність ще більше згуртувала його партнерів. Динамівці атакували багато й різноманітно, домігшись свого ближче до завершення поєдинку й тим самим шокувавши численних уболівальників, що підтримували своїх улюбленців. Спочатку арбітр призначив другий пенальті в матчі, цього разу у ворота «Реала» за фол проти Олександра Заварова, й Ігор Бєланов у притаманному стилі на силу пробив точно в кут воріт Буйо, а згодом знову ж таки Заваров прострілив від правого кута штрафного майданчика й Олександр Щербаков у дотик точно пробив повз голкіпера.
У підсумку динамівці здобули вольову перемогу, вписавши свої імена в перелік тріумфаторів престижного турніру. Ця перемога так і залишається для «біло-синіх» єдиною, а от «Реал» є беззаперечним рекордсменом за кількістю виграних кубків пам’яті колишнього президента королівського клубу – наразі у колекції мадридців 24 трофеї.
Кубок Сантьяго Бернабеу-1986, фінал
«Реал» (Мадрид, Іспанія) – «Динамо» (Київ, СРСР) – 2:3
«Реал»: Буйо, Чендо, Міно, Гальєго, Камачо, Мічел, Хуаніто (Сантільяна, 79), Мартин Васкес (Пардеса, 79), Бутрагеньо, Санчес, Вальдано.
«Динамо»: Чанов, Яремчук (Михайличенко, 46), Горілий, Кузнецов, Дем’яненко, Рац, Яковенко, Баль, Заваров, Бєланов, Блохін (Щербаков, 72).
Голи: Уго Санчес (15, пен.), Хуаніто (19) – Яковенко (27), Бєланов (74, пен.), Щербаков (80).
