- Які завдання ставить команда перед собою на турнірі пам’яті Валерія Лобановського? Команда давно не вигравала, готові змінити неприємну тенденцію?
- Справді, вже давно час розірвати цей ланцюг невезіння. У нас хороші футболісти, сильні гравці, а тим паче для нас - це домашній турнір. Тож сам Бог велів вигравати.
- Наскільки приємно для тебе грати у складі молодіжної збірної саме в Києві, де присутні твої близькі, саме на стадіоні Лобановського, який є клубним для твоєї команди?
- Неважливо, де ти граєш, клубний це стадіон чи ні. Головне те, що ти граєш у своїй країні, для своїх уболівальників.
- Як би ти запросив уболівальників на стадіон, щоб вони прийшли та підтримали твою команду?
- Я би сказав, що це дуже хороший та якісний турнір. Тут ми будемо намагатися показати хорошу гру, щоб уболівальникам сподобалося. І точно вам кажу – вболівальникам сподобається. Ми граємо для людей, для глядачів, а коли глядачів багато - емоції переповнюють, це надає додаткових сил та впевненості. Тоді хочеш не хочеш, а доводиться показувати свою найкращу гру, все, на що здатний. Вболівальники – дуже важливий фактор для досягнення позитивного результату.
- Що ти знаєш про свого найближчого суперника на турнірі - команду Ізраїлю?
- Хороша команда, полюбляє тримати м'яч. У нашій попередній зустрічі з цією командою ми виграли з рахунком 5:0, але не варто вводити себе в оману. Гра буде дуже важкою.
- Наступні дві команди - Австрія та Сербія, грав із ними?
- З Австрією гра була дуже важкою, лише на останніх хвилинах вдалося забити гол. Однозначно ми ні в чому не поступалися, а в деяких моментах навіть були кращими. Що ж до Сербії, то з ними ми теж зустрічалися на домашньому турнірі, була серйозна боротьба, ми програли лише через свої помилки.
- Що для тебе значить - грати за збірну своєї країни?
- Скажу чесно, грати за збірну своєї країни - це завжди почесно та відповідально. Є бажання показати все, на що ти здатний, а також приємно усвідомлювати, що за тебе вболівають не лише фанати клубу, але й уся країна.