Наш клуб активно співпрацює з цією організацією та сприяє тому, щоб уболівальники з обмеженими можливостями були максимально залучені до життя клубу, могли відвідувати матчі та брати участь у всіх заходах, які організовує «Динамо». Про минулорічну діяльність Парафан-клубу розповів його керівник Владислав ПЛАТОНЕНКО.
- Для кожного вболівальника новий сезон – час надій і очікувань. Водночас це нагода озирнутися, підбити підсумки зробленого. Тим більше, що для нашого Парафан-клубу минулий рік видався активним і насиченим. Живучи в час високих технологій, ми не відстаємо від новітніх тенденцій. Саме тому нами було запущено сайт, де можна ознайомитися з матеріалами про життя Парафан-клубу й улюбленої команди «Динамо». Крім того, ми маємо сторінку в соціальній мережі Facebook і групу у Viber, де обговорюємо матчі та футбольні новини. Але найважливішою для нас завжди була підтримка команди на трибунах, можливість бути поруч у радості перемог і в гіркоті поразок.
- Чи є у вашого руху якісь відміні риси?
- Так, для того, щоб бути яскравішими й виділятися серед фанатського загалу, ми створили власну атрибутику: банери й прапори. Найважливішими ж на трибуні завжди були і є люди. Парафан-клуб має основне ядро вболівальників, які відвідують матчі «Динамо» постійно, не зважаючи навіть на обставини, що можуть бути пов’язані зі станом здоров’я.
- Чи вдається вам відвідувати матчі в інших містах?
- Так, ми разом із командою не лише в Києві, а й на виїзних матчах. Зокрема, члени Парафан-клубу відвідали фінальні поєдинки Кубка України та Суперкубка. Адже справжній фанат має йти за командою, куди б не занесла її футбольна доля.
- Футбольне життя не обмежується лише матчами. У яких ще клубних заходах берете участь?
- Власне, у всіх, які регулярно організовує «Динамо» для своїх уболівальників. Парафан-клуб із радістю відгукується на запрошення. Наші представники відвідали динамівську базу в Кончі-Заспі, побували на зустрічах із гравцями й тренерами команди, узяли участь в екскурсії на домашній арені «Динамо» – НСК «Олімпійський». А найближчим часом за сприяння фан-клубу запланована екскурсія на НТБ «Динамо».
- Діяльність вашої організації обмежується лише футболом?
- Звісно, ні. Ми цікавимося не лише цим. Також любимо просто зібратися разом і весело провести час. Нещодавно було організовано теплохідну прогулянку по Дніпру. Приємне спілкування, чудові краєвиди, гарний настрій, майже сімейна атмосфера. Так, можна сміливо стверджувати, що ми – дружна родина. Родина, об’єднана футболом і любов’ю до рідного клубу, родина, що завжди житиме сподіваннями про нові перемоги біло-синіх.
Одними з найактивніших учасників Парафан-клубу «Динамо» є родина ЧУЙКО. Дмитро та Ірина стояли біля витоків його створення чотири роки тому та досі перебувають у рядах організації.
- У Парафан-клубі ми з першого дня, – розповідає Дмитро. – Я добре знайомий із Владиславом Платоненком, ми ходимо до однієї церкви. І коли він загорівся ідеєю створити таку організацію, звернувся до мене, також «підтягнули» ще одного нашого знайомого Григорія. З нас трьох усе й розпочалося. З часом стали відвідувати не лише домашні матчі «Динамо», а й їздити в інші міста: двічі були у Львові, також в Одесі, у Харкові. У Києві, звісно, відвідуємо кожен домашній матч команди.
- Чи є якісь труднощі, незручності щодо походу на футбол?
- Оскільки ми не ходячі та пересуваємося з труднощами, головна проблема в тому, щоб дістатися до стадіону. Минулого сезону «Динамо» в співпраці з «Київпастрансом» на два матчі виділяло нам мікроавтобус. Це було дуже зручно, адже він забирав нас із дому, привозив на стадіон та доставляв назад. Усього збиралося осіб 5-6. Але, на жаль, цей проект припинився, можливо, закінчилося фінансування. Ми ж розуміємо, що в країні складна ситуація. І протягом усього року діставалися на матчі самостійно. А це 100 гривень на таксі в один бік. За місяць у команди два домашні матчі, тож потрібно прокатати 400 гривень, а пенсія в мене лише 1300 грн. І така ситуація в кожного з нас. А всього іншого вистачає: квитками та абонементами нас забезпечують.
Окрім того, що Дмитро та Ірина є палкими вболівальником нашої команди, вони ще й творчі особистості: Дмитро створює мозаїки з кольорового скла, разом із дружиною плете та вишиває бісером та робить багато інших витворів мистецтва. Тематика робіт найрізноманітніша, не лише футбольна. Одну з мозаїк у вигляді динамівської літери «Д» митець подарував нашому фан-клубу, і тепер вона прикрашає його приміщення.
- Керівник прес-центру НСК «Олімпійський» цікавився, чи можна вишити емблему стадіону з динамівським логотипом або футбольним м’ячем. Я відповів, що це можливо. Займуся цим, якщо він конкретно зацікавиться, – ділиться планами на майбутнє Дмитро. – Добре, що допомагає та надихає мене дружина. Постійно примушує то якусь картину зробити, то вишивку, щоб продати. Але свої роботи я переважно дарую. А якщо й продам за собівартістю, то відразу ж купую матеріали на іншу. Не хочеться просто так сидіти вдома й киснути. Стараємося дарувати людям якусь радість. А є такі, у яких крім пенсії, іншого доходу немає, проте відвідувати матчі улюбленої команди хочеться. Але ми не засмучуємося, усе буде добре.
- Розкажіть більше про мозаїку, яку ви зробили для Фан-клубу «Динамо».
- Вона зроблена з кольорового скла. Я хотів приурочити її до конкретної дати – річниці заснування Парафан-клубу, але вийшло віддати раніше. Також схожу мозаїку у вигляді динамівського логотипу зробив і для президента клубу Ігоря Суркіса, її потім із друзями йому подарував. Крім того, люди мені замовляють роботи у вигляді сердечка чи напису «Я тебе кохаю».
- Які маєте побажання для команди в новому сезоні?
- Ми завжди з оптимізмом дивимося вперед. Коли команду очолює новий тренер, є два шляхи: або спад, або підйом. Коли прийшов Ребров, був підйом, а раніше, за Блохіна, – навпаки, спад. Але це вже історія, та й півкоманди гравців помінялося. Хочеться, щоб нинішній підйом продовжувався якомога довше.
Матеріал журналу «Динамо Київ» (№4, 93)
Copyright © FC Dynamo Kyiv