У перші дні Меморіалу Макарова вибухова манера гри цього атакуючого півзахисника отримала багато позитивних відгуків.
- Оресте, які враження від стартових матчів на турнірі? Проти кого було складніше грати, в першому турі проти «Бучі» чи в другому проти «Десни»?
- Перша гра була набагато простішою, команда з чемпіонату області – це все ж таки не такий рівень, не така підготовка. А рівень нашого другого суперника набагато вищий, у них у складі досвідчені хлопці, пограли у вищій лізі. Вони вже пройшли великий шлях та знають, як потрібно правильно перелаштовуватися, як накривати суперника, як перекривати зони...
- На якій позиції тобі найбільше до душі грати?
- Найбільше люблю грати крайнього нападника або крайнього півзахисника, правого чи лівого – немає різниці!
- Протягом гри тебе можна побачити на обох флангах...
- Так, Валентин Миколайович сказав, що потрібно мінятися з партнерами, щоб захисник не звикав до тебе, грати то на правому фланзі, то на лівому...
- А ти більше любиш забивати голи, реалізовувати моменти, чи створювати їх для партнерів?
- Звичайно, більше хочеться самому забивати! Але бувають такі моменти, коли партнер перебуває в більш вигідній позиції. У такій ситуації я намагаюся зробити все для нього, щоб він просто підставив ногу та забив у порожні ворота.
- Хто є твоїм улюбленим футболістом? Чи береш із когось приклад?
- Якщо дивитися з усього світу, то, напевно, Лео Мессі. А якщо брати лише український чемпіонат, то Коноплянка.
- А з динамівців?
- У «Динамо» – Ярмоленко!
- Помітно, що своїм стилем гри ти наслідуєш Мессі...
- Так, я намагаюся. Звичайно, виходить поки не так, як у нього, але потрібно прогресувати, робити все, щоб наблизитися до подібного стилю гри.
- Але у вас у команді вже є інший Мессі – Ігор Нагорний, чув, що ви його так називаєте...
- Так, ми його так називаємо через його схожість із Лео. (Посміхається) Він такий же маленький, і в нього теж ліва нога ударна.
- Із чого розпочався твій шлях у київському «Динамо»?
- Я сам зі Львова. Спочатку грав у «Карпатах». Коли ми грали у фінальній частині чемпіонату України, мене помітили селекціонери «Динамо» та запросили сюди. Спочатку батьки хвилювалися, але потім батько мені сказав: «Це твоє життя, тобі обирати». І я сам прийняв рішення та перейшов до «Динамо».
- Хто був твоїм першим тренером у «Динамо»?
- Олексій Євгенович Дроценко та Юрій Олександрович Лень.
- Своє майбутнє ти пов'язуєш виключно з «Динамо»?
- Звичайно з «Динамо». Це моя улюблена команда, і я завжди мріяв у ній грати. Мені, звичайно ж, хочеться потрапити до першої команди та грати в українській Прем'єр лізі, а потім і в Європі.
