- Ми набрали однакову кількість очок із львів'янами, також у нас однакова різниця забитих та пропущених м'ячів - 4:2, тому вирішальною стала кількість жовтих карток - у нас виявилося на дві більше, тому до півфіналу вийшли з другого місця. А якби й тут була рівність, кидали би жереб (посміхається).
Що стосується самої гри, суперник грав за результатом. Вони розуміли, що в них є перевага й намагалися її зберегти, поставивши перед собою завдання не пропустити. Але ми не дали їм жодного шансу створити моменти біля наших воріт. А ті можливості, які були в нас, особливо в другому таймі, потрібно реалізовувати. З як мінімум двох моментів ми повинні були вичавлювати максимум, забивати м'ячі та схилити шальки терезів на свою користь. Але нічого страшного: так буває, що м'яч просто не йде у ворота.
- Із чим пов'язані перелаштування команди наприкінці другого тайму?
- Виходячи з того, як розвивалася гра, ми бачили, що команда суперника вже сіла на свою половину поля, почала грати в одного нападника. Ми же перебудувалися на гру у три захисники, зробили заміни та освіжили середину поля, в підсумку, з'явилася перевага, львів'яни перестали встигати за нашими гравцями. Ті хлопці, які вийшли, внесли свіжість та швидкість у гру. Виграє той, хто забиває, ми цього не зробили, значить, будемо грати з «Шахтарем» у півфіналі. Напевно, це навіть цікавіше. Усі чекали, що ми зустрінемося з «гірниками» у фіналі, але ми зійдемося раніше. Розмови про те, що нам не пощастило, я не приймаю. Можливо, це «Шахтарю» не пощастило, що він вийшов на нас.
- Здалося, Цитаїшвілі трохи втомився наприкінці матчу...
- Позначилося й те, що він зіграв три матчі без замін, але, якщо втомлюєшся, потрібно грати в більш комбінаційний футбол, а він хотів усе вирішити сам, що наприкінці гри не завжди виходило. Потрібно шукати партнерів передачами, знаходити інші варіанти для продовження атаки. Ми вже йшли ва-банк - випустили всю свою лінію атаки, й усе ж таки хотіли вирвати перемогу. Цитаїшвілі провів сезон у команді U-19, і мав там постійну ігрову практику, і йому також непросто тепер перебудуватися на свій вік. Постараємося відпочити, відновитися й будемо готуватися до півфіналу.
- В одному з моментів Куценко добре постелився в підкаті, нейтралізувавши небезпечну контратаку суперника...
- Ми переглядали ігри львівського інтернату й бачили, що коли захисники суперника втомлюються, вони випускають на заміну такого собі свіжого «бігунка» - Гихоцького. Він зробив внесок у їхню перемогу і над «Арсеналом», і над «Маріуполем». Тому ми відразу же відреагували, замінивши свого крайнього захисника на Куценка, який свіжий та більш швидкісний. Словом, вони розміняли гравця - й ми відразу же відповіли своїми діями так, щоб уникнути проблем. Куценко не дав Гиихоцькому розбігтися, діставав його в підкатах - тому задумка суперника не спрацювала.
- Минулого року у фіналі ДЮФЛ «Динамо» переграло «Шахтар» 5:0, але потім у регулярному чемпіонаті обидва рази поступилося. У «гірників» значно змінилася команда?
- Я лише скажу, що в них з'явилося 10 нових футболістів – а це цілий склад. Вони зібрали гравців із різних міст: група футболістів із «Металіста», є навіть київські хлопці, які грали в інтернаті або ДЮСШ-15. Більшість із них - збірники або кандидати до збірної України свого віку. Тож «Шахтар» суттєво посилився, з ним буде цікаво грати. Я з нетерпінням чекаю на цю зустрічі і, сподіваюся, вийде хороша гра у виконанні обох команд, а переможе найсильніший.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
