- Чесно кажучи, в голові не вкладається те, що сталося. Спогади? Важко зібрати думки, голова відмовляється працювати. Людині йшов 42-й рік! Він був усього на три роки старший за мене! Знаю тільки те, що все відбулося вдома. Яке місце Валентин займає в українському футболі, гадаю, напишуть історики та аналітики. Я ж можу сказати, що він залишиться в наших серцях. Ця людина була уособленням думки на футбольному полі, він діяв креативно, знаходив такі ходи, які далеко не кожен міг помітити. Коли він був присутнім на полі, його гра відрізнялась екстраординарністю, що передавалося всій команді. Зараз щось сказати дуже важко.
- Коли ви востаннє бачилися?
- Напевно, місяця півтора тому. Після цього я поїхав у відпустку, потім були збори, протягом цього періоду я його не бачив. Коли команда повернулася, Валіка на базі вже не було.
- Якою він був людиною?
- З креативним мисленням, цікавими поглядами, він був досить екстраординарним. Завжди веселий, завжди любив пожартувати - причому, і сам жартував, і добре сприймав гумор на свою адресу. Дуже важко говорити про нього в минулому часі. Світла пам'ять.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
* фото В.Тимченко
