Тут усі бажаючі вболівальники могли поспілкуватися з легендою київського «Динамо» Олександром Шовковським, який нещодавно оголосив про завершення ігрової кар’єри. Організатором зустрічі, яка відбулася в рамках програми «Разом до Перемоги!», виступив Фан-клуб столичного клубу. Її проводив керівник організації Сергій Михайленко.
Спілкування тривало півтори години, а потім ще близько години Олександр роздавав автографи та фотографувався з уболівальниками, не відмовивши нікому.
На зустрічі були присутні представники динамівського Парафан-клубу та бійців АТО. Екземпляри свіжого випуску клубного журналу з Олександром Шовковським на обкладинці, на яких він залишив свій автограф, будуть передані на передову. Так само до наших воїнів потраплять і стартові пакети оператора зв’язку Lifecell, який є партнером нашого клубу, з розписом видатного воротаря.
Крім цього, до конференц-залу були запрошені лідери загальноосвітніх шкіл, представники учнівського самоврядування, з якими активно співпрацює наш Фан-клуб. А також переможниця одного з конкурсів, який проводив фан-клуб, умовою якого було записати звернення до улюбленого футболіста. Анастасія записала його у віршах, а тепер прийшла на зустріч зі своїм улюбленим гравцем. Дівчина подарувала Олександру його портрет, який вишила власноруч.
Питання присутні ставили найрізноманітніші: про кар’єру Олександра, специфіку гри воротаря, його прощальний матч, плани на майбутнє та особисте життя.
А автор найкращого запитання отримав із рук футболіста динамівський шарф із його автографом.
Представляємо першу частину діалогу Олександра Шовковського з уболівальниками:
- Чим живете після завершення ігрової кар'єри?
- Як казав герой мультфільму «Простоквашино»: «Я, може, лише жити починаю - на пенсію переходжу» (сміх у залі). Планую свої робочі дні, на вихідних відпочиваю в колі сім'ї, вчуся, займаюся, підтримую форму та працюю над своїм особистим зростанням.
- Ми побачимо Шовковського-тренера? Чи плануєте й надалі пов'язувати своє життя з футболом?
- Поки що я спеціально взяв паузу для того, щоб зрозуміти свій внутрішній стан. Із 30 років, проведених мною у футболі, 23 професійно грав за першу команду «Динамо». За цей час накопичилося психологічне та емоційне навантаження. Хочу його скинути, щоб об'єктивно оцінити свій стан та повністю позбутися вантажу відповідальності й тиску, трохи пожити життям звичайної, самостійної людини, яка не перебуває в розташуванні команди й не підпорядковується загальнокомандному графіку. Я закінчив тренерські курси й отримав диплом категорії «А», що дозволяє мені працювати помічником головного тренера та з командами нижчих дивізіонів. Відразу же була пропозиція навчатися на PRO-диплом, але я відмовився. Гадаю, це завжди встигну, а поки хочу прислухатися до своїх відчуттів, чи готовий я надалі займатися футболом, тренувати, й у якому статусі. Тож це питання залишається відкритим, як мінімум, до завершення нинішнього сезону.
- Ваш останній матч за «Динамо» був проти італійського «Наполі», після чого Ребров почав ставити у ворота Рудька. Для вас це стало несподіванкою?
- Я пам'ятаю цей матч у Києві, ми програли й, на жаль, мої дії не були зовсім упевненими, а помилки, яких я припустився в цій грі, вплинули на результат. Можливо, поганий старт вплинув і на загальний невдалий виступ команди на груповому етапі. Вважаю, «Динамо» не заслуговувало того місця, на якому опинилося. У кожній окремо взятій грі результат міг бути зовсім іншим, але чогось постійно не вистачало, зокрема, везіння. Але і його потрібно заслужити бажанням, самовіддачею, впевненістю тощо. Головний тренер собі не ворог, він буде ставити гравця, який більш упевнений або краще почувається.
А Артур Рудько був готовий вийти та грати першим номером. Це абсолютно нормальна ситуація, коли гравець, який припустився помилки, доводить своє право на потрапляння до основного складу в тренувальному процесі. Артур добре себе проявив. Узагалі, вважаю, в нас усі воротарі високого рівня, й кожен із них може претендувати на місце в основному складі.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
