В італійському містечку Абано-Терме завершився щорічний міжнародний футбольний турнір «Abano Terme Football Trophy» серед гравців 2009-го року народження (вікова категорія U14), у якому взяли участь найкращі клуби з Італії, Європи та всього світу. На ньому було представлене і київське «Динамо» командою під керівництвом Сергія Бондаря.
Підбив підсумки виступів динамівців на турнірі та зробив висновки із побаченого директор ДЮФШ «Динамо» ім. В. Лобановського Олександр Іщенко, який також був присутнім на змаганнях:
- Це був дуже серйозний турнір, у якому брали участь найкращі команди з Італії, Німеччини, Чехії, Данії, Швейцарії, Бразилії, Японії. Досвіду ігор з такими суперниками у Києві у нас немає і близько. Ці змагання розглядаємо з двох сторін: з точки зору результату – він явно негативний, а ось з точки зору користі – турнір нам дав не лише інформацію для роздумів, а й інструкцію до дії, яка стосується багатьох напрямків роботи нашої футбольної школи. Зокрема, в плані селекції ми побачили, як укомплектовані команди «Ювентус», «Удінезе», «Фламенго» тощо. Чого вартий лише той факт, що у фінальному поєдинку, де бразильці обіграли «Аталанту», у стартовому складі вийшло 8-9 гравців зростом вище 185 см. Тобто, в антропометрії ми вже поступаємося цим командам.
Другий момент, який кинувся в очі та вигідно вирізняв ці команди – те, що вони взагалі відмовилися від тримання м’яча, як кажуть, контролю заради контролю. Було зрозуміло, що цей стиль гри кане в Лету, бо він безперспективний, адже заколисує команди, глядачів. До речі нещодавні матчі Ліги чемпіонів це підтвердили – команди відмовляються та забувають цю тактику та схему організації гри. Ось і ми на турнірі відчули, що на порядок виросла інтенсивність гри, а передачі упоперек та назад були лише короткими епізодами, коли обставини змушували. А далі слідував довге введення м’яча уперед – і так протягом усього матчу.
Тож, в інтенсивності ми теж явно поступалися усім командам, з якими зустрічалися, у тому числі, і японцям. Поки у першому таймі у нас були сили, ми виглядали гідно та вели у рахунку 2:1, а щойно підсіли, і на поле вийшли нерівноцінні заміни, суперники перехопили ініціативу та забили нам два м’ячі. У їхньому складі було 18 гравців однакового рівня, тож їхні заміни лише посилили гру команди. Ми, на жаль, подібним похизуватися не могли. Про цю проблему знали, працювали над нею, а зараз продовжимо ще більш активно шукати виконавців, які будуть у змозі реально грати на тому рівні і у той футбол, який диктує сучасність.
Наступний момент, який би я хотів виділити – це дуже скрупульозне та відповідальне ставлення до стандартних положень. В нашій школі є пам’ятка тренера, де чітко вказано, що стандартам потрібно приділяти не лише достатню, а посилену увагу. На турнірі ми побачили увесь набір: і вкидання з ауту у виконанні бразильців, які, не соромлячись, закидали м’яч прямо до воротарського майданчика, після чого у нас одразу виникала паніка, і вміння грати головою на випередження при стандартних положеннях, неначе в дорослій команді, чим ми похизуватися не могли. Цей компонент у нас кульгає на всіх рівнях, навіть у першій команді, де зараз грає більшість вихованців нашої школи, і це великий мінус. Ми, хоча і робимо певні кроки у цьому напрямку, але поки що ніяк не можемо зрушити цей камінь в організації ефективної методики у навчанні грі головою. Тепер у порядку наказу будемо вводити спеціалізовані заняття для розвитку цього навику.
Також хотів би зупинитися на грі воротарів ногами. Ми цього вимагаємо, і наші хлопці про це знають, але якість виконання цього компоненту залишає бажати кращого. І ми на собі відчули, як це проявляється у грі. Бувало, що воротар помилився, суперники «обрізали» наших гравців і забили нам через три дотики після того, як воротар невдало ввів м’яч у гру ногою.
Тож, повторюся, у цьому плані турнір був дуже корисним навіть не для роздумів, а одразу для дій та виконання. Ми і раніше бачили, у якому напрямку рухається дитячо-юнацький футбол – достатньо було поспостерігати за участю наших юнацьких команд U17 та U16 у відбірних раундах. Зокрема, команда хлопців 2007-го року народження у Словаччині теж показала, що їй не вистачає багатьох компонентів в організації гри, які сприяють ефективнішим діям в обороні і в атаці, а також більш видовищній грі, адже ми маємо пам’ятати, для кого футбол і про те, що гра має приваблювати уболівальників своєю видовищністю. А ми в цьому плані почали топтатися на місці та дещо проґавили.
А головний висновок наступний: 2-3 роки тому в одному з матеріалів технічного комітету УЄФА було твердження про те, що один із основних шляхів розвитку та покращення ефективності юнацького футболу пролягає у площині збільшення кількості міжнародних турнірів та участі у них команд. Цей постулат якраз знайшов підтвердження у нашій участі у турнірі «Abano Terme Football Trophy». Ці змагання можуть дати величезний поштовх футболістам та тренерському складу, щоб адаптувати навчально-тренувальний процес до сучасних вимог, які висуває сьогодні футбол високого рівня.
Висновки вже зроблені, і ми обговоримо їх на найближчих тренерських нарадах, а також проведемо кілька відкритих занять з групами, щоб акцентувати увагу, насамперед, на вивченні того матеріалу, тієї інформації, яку ми отримали на власному досвіді в Італії, та втіленні її на практиці.
Також відзначу, важливий факт, що зараз дві команди нашої академії перебувають у Німеччині, де грають у такий же футбол і з такими ж вимогами. Плюс, «Динамо» U13 провело вже достатньо багато ігор у Польщі, і скоро виїздить на два топові турніри до Нідерландів та Австрії. Усе це у підсумку має привести до позитивних результатів у майбутньому, щоб ми мали гідне поповнення до юнацької та основної динамівських команд за рахунок вихованців власної футбольної академії.
