Олегу Романовичу виповнюється 45 років!
Безумовно, не лише для «Динамо», але й для всього українського футболу, Лужний є знаковою постаттю, яку часто ставлять на один щабель із метрами футбольної справи.
Львів'янин, який розпочав кар'єру ще в далекому 1985-му році в луцькому «Торпедо», у віці 20 років уже залучався під прапори збірної СРСР, зігравши в червоно-білій футболці вісім матчів. У «Динамо» ж він почав виступати в 1989 році, перейшовши до Києва з львівських «Карпат». За десять років у нашому клубі Лужний, який має неймовірну харизму та бойовий характер, перетворився на справжнього капітана та лідера не лише «Динамо», але й збірної України.
Валерій Лобановський – людина, без якої Лужний міг і не досягти цих висот, якось сказав про свого підопічного: «У Лужного є й характер, й атлетизм, й рішучість, й швидкість. Важливо й те, що всі ці якості він проявляє за будь-яких умов: йому байдуже, проти кого він грає»
Вигравши з «біло-синіми» чемпіонат та Кубок СРСР, сім разів чемпіонат та чотири рази національний кубок, а також діставшись із «Динамо» півфіналу Ліги чемпіонів, Лужний перетворився на футболіста екстра-класу. У цьому статусі він прийняв пропозицію лондонського «Арсеналу» в 1999-му. Разом із «канонірами» захисник виграв чемпіонат Англії та два англійських Кубка, грав у фіналі Кубка УЄФА 2000 року.
Виступаючи за латвійську «Венту» в якості граючого тренера, остаточно бутси на цвях він повісив у 2005 році, а в 2006-му повернувся до «Динамо», але вже в якості тренера. Двічі вже не просто Олег, а Олег Романович, тимчасово виконував обов'язки наставника «біло-синіх», а в 2012-му році прийняв рішення залишити столичний клуб, очоливши одну з команд української Прем'єр-ліги.
Велика динамівська сім'я вітає Олега Лужного з маленьким ювілеєм, бажає міцного здоров'я йому та близьким, а також великих успіхів на тренерському терені – нелегкій справі, яку він сам для себе обрав.
www.fcdynamo.kiev.ua