- Відомо, що Ви дуже самокритичні...
- Кожен гол - наслідок чиєїсь помилки. Найчастіше - саме воротаря. Він знаходиться на останньому рубежі, всіх бачить і може підказати захисникам, як краще зіграти. Принаймні, допомогти їм вибрати правильну позицію.
- Бувають пропущені м'ячі, своєї провини в яких не бачите?
- Ні.
- В ігровій ситуації особисто Ви, в якому випадку схвально оціните дію голкіпера?
- Якщо він не торкається м'яча. Не потрібно виконувати запаморочливі стрибки. Набагато ефективніше в потрібний момент дати підказку захиснику, щоб удар по воротах взагалі не відбувся.
- Максиме, наприкінці осені кожне набране очко здобувалося динамівцями з величезними труднощами. Чи не виникало бажання, щоб цей футбольний рік скоріше закінчився?
- В жодному разі. Я і всі мої партнери по команді до фінального свистка останньої гри навіть не думали про те, що скоро відпустка. Якщо розслабишся і не зосередишся тільки на футболі, це неодмінно буде помітно на полі. Плануванням власної відпустки я почав займатися тільки після гри із загребським «Динамо». Відсвяткував з друзями день народження, згодом з'їздив на батьківщину в Запоріжжя. Це для душі. А для всього іншого відпочив потім в теплих краях, на морі.
- Який матч у 2012 році запам'ятався найбільше?
- Таких кілька. Виділити можу матч у Німеччині проти «Боруссії» (епізод гри на фото). Ми перемогли 3:1 і відкрили собі шлях у групу Ліги чемпіонів.
Повністю інтерв'ю з Максимом Ковалем читайте в найближчому номері журналу «Динамо Київ», який вийде в останніх числах грудня.
