Рівно 37 років тому київське «Динамо» приймало на Республіканському стадіоні смоленську «Іскру» в рамках півфінального поєдинку Кубка СРСР. Результативна перемога в цій зустрічі вивела нашу команду до фіналу турніру, який став для «біло-синіх» відправною точкою історичного європейського сезону.
Після дворічного простою, під час якого кияни фінішували на 7-му та 10-му місцях у союзній першості, «біло-сині» почали поступово повертати флагманські позиції, демонструючи чемпіонську гру на внутрішній арені. Але для того, щоб знову заявити про себе на міжнародному рівні, з урахуванням провалу в попередньому сезоні, необхідно було завоювати Кубок СРСР, на що і була спрямована робота підопічних Валерія Лобановського.
Розіграш Кубка СРСР сезону 1984/85 стартував для київського «Динамо» виїзним поєдинком у Кишиневі - проти «Ністру» (усі етапи проводилися в один матч). У цій грі, ведучи після першого тайму з рахунком 2:1 (голами відзначилися Сергій Балтача та Василь Рац), динамівці здобули підсумкову перемогу (4:2), завдяки дублю Вадима Євтушенка в другій половині зустрічі.
В 1/8 фіналу кияни приймали на своєму полі чинного володаря Кубка - московське «Динамо». Основний час завершився з нічийним рахунком 1:1 (голом за господарів відзначився Олексій Михайличенко), у додатковий час команди голів не забивали, тому путівка до чвертьфіналу розігрувалася в серії пенальті. У післяматчевій лотереї фортуна усміхнулася київському «Динамо» - наша команда перемогла з рахунком 6:5 і вийшла до наступного етапу.
Суперником «біло-синіх» в 1/4 фіналу Кубка СРСР став алматинський «Кайрат», який також приїхав у гості на Республіканський стадіон. На голи Олега Бєланова та Олександра Заварова суперники змогли відповісти лише одним забитим м'ячем - і кияни вирушили до півфіналу турніру, де на них чекала «Іскра».
Смоленська команда, в свою чергу, почала свій шлях в кубковому розіграші зі стадії 1/32 фіналу, де всуху обіграла магнітогорський «Металург» (3:0). На наступному етапі армійці зійшлися з тбіліським «Динамо», завершивши основний і додатковий час матчу з рахунком 2:2. У серії 11-метрових сильнішою виявилася саме «Іскра» - воротар смолян Городов парирував удар Кеташвілі та вивів свою команду до 1/8 фіналу.
Наступний кубковий матч «Іскра» проводила в Самарканді проти місцевого «Динамо», представника Другої ліги. Результат поєдинку вирішив єдиний гол Кодилева, який і вивів смолян до чвертьфіналу, суперником в якому було ще одне «Динамо» - мінське. Переможець також визначився за рахунок одного забитого м'яча, автором якого став Юрій Гладких. Таким чином аутсайдер Першої ліги, де в травні 1985 року вела боротьбу за виживання «Іскра», домігся найвищого в своїй історії досягнення - півфіналу Кубка СРСР.
23 травня 1985 року на полі київського Республіканського стадіону, в присутності майже 33 тисяч уболівальників, відбулася півфінальна зустріч київського «Динамо» зі смоленської командою. Із перших хвилин підопічні Валерія Лобановського, підтверджуючи статус фаворитів протистояння, пішли вперед, створюючи гостроту біля володінь гостей. Свій шанс упустив Блохін, не влучивши у порожні ворота, а дальній удар Кузнецова потрапив у поперечину. При цьому, впоравшись зі стартовим натиском, смоляни в результаті контратак створили кілька моментів біля воріт Михайла Михайлова. Однак за хвилину до свистка на перерву кияни все ж дотиснули опонентів, відкривши рахунок завдяки голу капітана Сергія Балтачі, який скористався передачею Олега Блохіна.
А в другому таймі «біло-сині» закріпили свою перевагу ще двома забитими м'ячами. Спочатку Олександр Заваров увірвався до штрафного суперників, обігравши на своєму шляху кількох суперників, і завдав точного удару низом. А під завісу зустрічі Іван Яремчук головою замкнув подачу Василя Раца з кутового.
«Якщо говорити про динамівців, то вони, на мій погляд, виконали все, що від них вимагалося. Виділити когось зі своїх гравців не вважаю за можливе. Що ж стосується «Іскри», то, незважаючи на велику поразку, команда смолян залишила непогане враження. Особливо в першому таймі. Гості грали дуже старанно і, так би мовити, виклалися до кінця. Але клас є клас, і в даному випадку більш високу майстерність показали динамівці», - так прокоментував підсумок півфінального матчу Валерій Лобановський.
Володар Кубка СРСР сезону 1984/85 визначався у зустрічі українських команд - пару киянам у фіналі склав донецький «Шахтар». Тоді, на Центральному стадіоні ім. Леніна в Москві, на голи у виконанні Анатолія Дем'яненка й Олега Блохіна, забиті на початку другого тайму, «гірники» відповіли м'ячем Сергія Морозова. 2:1 на користь «Динамо» - і сьомий союзний кубковий трофей в історичному заліку киян.
Завоювання національного Кубка дозволило київському «Динамо» взяти участь у Кубку володарів кубків - того самого, тріумфального для підопічних Валерія Лобановського, сезону 1985/86, в фіналі якого був розгромлений мадридський «Атлетіко».
Кубок СРСР 1984/85. 1/2 фіналу
23.05.1985. Київ, Республіканський стадіон. 32 800 глядачів
«Динамо» (Київ) - «Іскра» (Смоленськ) - 3:0 (1:0)
«Динамо»: Михайлов, Кузнєцов, Балтача, Яремчук, Дем'яненко, Рац, Яковенко (Безсонов, 46), Баль, Заваров, Бєланов (Євтушенко, 69), Блохін (Михайличенко, 72).
«Іскра»: Клейменов, Нікітін, Бабенко, Пучков, Кобища, Бичков, Семенович, Коваль (Суров, 69), Дєлов, Гришин, Гладких (Сердюк, 86).
Голи: Балтача (45), Заваров (58), Яремчук (86).
Попереджений: Яковенко (22).
