- Насамперед, хочу подякувати всім, хто прийшов сьогодні, в день пам'яті про Валерія Васильовича Лобановського. Ось уже 12 років минуло, як він нас залишив... Ми про нього пам'ятаємо, шануємо його. Я вдячний усім людям, які прийшли вшанувати його пам'ять, і вболівальникам, і хлопцям із дитячої спортивної школи, які були практично в повному складі, і політикам, які сьогодні прийшли. Я вдячний усім людям, які пам'ятають, шанують метра. Він буде вічно жити в наших серцях. Ми маємо пам'ятати людину, яка стільки для нас зробила. Якщо в нас не буде пам'яті, в нас не буде майбутнього.
- Ігоре Михайловичу, які у вас очікування від фінального матчу?
- Звісно, я вірю у свою команду й сподіваюся, що Кубок урешті приїде до нашого міста. Гадаю, такі ж очікування у нашого суперника, адже ніколи не буває багато перемог. Єдине, що мене бентежить, це те, що, наскільки мені відомо, станом на цю хвилину матч планують проводити без глядачів. Це нонсенс! Я це не можу підтримати й не розумію, чому так має бути. Таким рішенням ми розписуємося у своїй власній безпорадності.
Так, у країні відбуваються трагічні події. Але я неодноразово казав, що з допомогою футболу ми маємо об’єднати країну. І нам це вдається. Погодьтеся, матчі, проведені на «Олімпійському», показали, що ми можемо це зробити. Під час матчу з донецьким «Шахтарем» ми зробили яскраве об’єднуєче модульне шоу. Нас підтримують ультрас усіх без винятку клубів, і я запевняю вас, що якщо на сьогоднішній день органи правопорядку не можуть узяти відповідальність на себе, то я, як президент клубу «Динамо» Київ, можу гарантувати повну безпеку вболівальників на трибунах стадіону в Полтаві. У всякому разі, я гарантую порядок збоку вболівальників «Динамо». Матч пройде в хорошій, дружній обстановці.
- Ви вже спілкувалися з представниками ФФУ з цього приводу або робите цю заяву вперше?
- Події останніх днів не дозволяли мені зробити подібну заяву. У мене сталася трагедія особистого характеру, тому вважайте, що я роблю заяву через вас, журналістів. Я ще раз хочу попередити ФФУ, що вони роблять дуже велику помилку й вони риють самі собі яму, з якої вилізти їм буде неможливо. Позбавити вболівальників можливості дивитися та підтримувати свої команди у фіналі Кубка України – це підписатися у власній безпорадності.
Сьогодні ми проводимо відкрите тренування, на яке прийшло чимало вболівальників. Але ми не ставили додаткову охорону, ми нікого не перевіряли. Ми розуміємо, що зараз уболівальники більш свідомі й більш патріотичні, ніж ті люди, які б’ють себе в груди й кажуть, що вони – патріоти. Тому я ще раз наполягаю на тому, щоб Федерація футболу відреагувала, почула нас голос та прийняла рішення, й матч усе ж таки пройшов із глядачами. Якщо ФК «Динамо» Київ має відповідати за безпеку проведення цього матчу, ми готові повністю взяти на себе цю відповідальність та гарантувати, що цей матч буде проведено за всіма нормами безпеки. Якщо вони можуть самі забезпечити порядок завдяки правоохоронним органам, а не ховатися в кущі, – ми теж підтримаємо їх у цьому й надамо всіляку допомогу. Фінал без глядачів – це не фінал, це пародія на футбол!
- Завтра вранці ультрас «Динамо» збираються прийти до Будинку футболу на мітинг протесту. Як ви думаєте, чи може це якимось чином вплинути на ситуацію?
- Я про це дізнався так само, як і ви. Я спеціально сьогодні приїхав на роботу. У зв'язку з певними обставинами я навіть не був на кладовищі, але вибачився перед Адою Панкратівною та пообіцяв їй, що приїду на могилу до Валерія Васильовича наступного дня. Але я сьогодні спеціально приїхав до клубного офісу, розмовляв з ультрас, вмовляв їх цього не робити. Однак вони настільки обурені, що вони навіть мене закликали до того, аби київське «Динамо» не поїхало на цей матч.
Я не ставлю такий ультиматум, буде наша команда грати чи не буде – це вже неспортивний принцип. Уболівальники «Шахтаря» та «Динамо» опинилися в однакових умовах. Суть у тому, що тисячі людей не зможуть прийти на стадіон, і ці хлопці (показує на футболістів), які працювали весь рік задля того, щоб виграти Кубок, мають грати за порожніх трибун. Хоча вони завжди кажуть: «Ми граємо для глядачів».
Ми можемо з таким самим успіхом провести матч тут або навіть на нашій тренувальній базі – не має значення. Навіщо створювати такі складнощі, їхати до Полтави, якщо матч усе одно без глядачів?! Давайте проведемо матч у Донецьку або Києві.
- Чи можна стверджувати, що перемога в Кубку України врятує для київського «Динамо» сезон?
- Жодним чином. Сезон це не врятує. І я це сказав футболістам. Сезон провальний, це безперечно. Звісно, ми зробимо висновки. Якщо ми виграємо Кубок, це лише трохи реабілітує ті невдачі, які нас спіткали останнім часом. Київське «Динамо» апріорі не може посідати ані четверте місце, ані третє. Ми маємо боротися лише за перше місце. На жаль, останні два сезони були провальними. Я із себе відповідальності не знімаю, тому що я призначаю головного тренера, й, перш за все, відповідальність лежить на мені. Отже, мій вибір був неправильним. У нашому клубі гравці не можуть поскаржитися на те, що у команди чогось не вистачає, або на те, що команда тренується в поганому настрої, їм вчасно не виплачується заробітна плата, або вони не літають на матчі в окремих комфортабельних літаках. Навпаки, ми допомагаємо іншим клубам, щоб зберегти наш чемпіонат. Я це продемонстрував, коли нас не зміг прийняти «Іллічівець». Ми могли просто не поїхати на гру та здобути три очки. Я сплатив літак, готель для цієї команди, сплатив усі витрати їхнього проживання. Те ж саме я зробив у ситуації з «Таврією». Я стояв біля витоків нашого футболу й хочу будь-якими шляхами його зберегти. Не для себе особисто, а для численних шанувальників футболу. І кількість людей, які прийшли сьогодні на тренування в цей непростий час, зайвий раз мені додає сил, щоб продовжували займатися цим та зберегти наш футбол. Повірте мені, якщо в Україні помре футбол, нам буде дуже важко піднятися з колін.
- Чи може позитивний для «Динамо» результат фіналу Кубка України вплинути на долю Сергія Реброва в клубі, й він залишиться на посаді головного тренера?
- Давайте ми не будемо підіймати сьогодні це питання. Як правильно сказав сам Сергій на одній із прес-конференцій: «Мене це абсолютно не хвилює, але бентежить хлопців». І я не хотів би, щоб у них перед фіналом були думки, чи залишиться Ребров. Пройде фінал, тоді й будемо робити висновки та приймати відповідні рішення.
- «Динамо» давно не проводило тренувань, відкритих для вболівальників. Чия це ініціатива?
- Сергія Реброва.
- Чи будете ви присутнім у Полтаві на фінальному матчі?
- Звичайно.
- У ЗМІ з'явилася інформація, що компанія UFI просто не встигне надрукувати квитки, навіть якщо матч усе ж таки вирішать провести з глядачами...
- Ви ж розумієте, що це дурниці. Такого не може бути. Якщо потрібно, я займуся цим питанням, та до кінця дня квитки будуть. Нехай перед нами поставлять таке завдання – надрукувати квитки. У нас завтра є цілий день. Із тією швидкістю, як вони штрафують, – нехай вони так само швидко вирішать усі ці питання. Я не можу нікому загрожувати, ми ж з вами не на Майдані. Ми сьогодні працюємо в законному полі. Але якщо Федерацією не будуть швидко прийняті рішення, я нічого не можу гарантувати. Тому що таких обурених людей, як на сьогоднішній зустрічі, я не зустрічав дуже давно. Думаю, що серед донецьких уболівальників настрої такі самі. Тому що вболівальники різних команд мало чим відрізняються один від одного. І які акції ми би не проводили перед фінальним матчем, зокрема, перед стартовим свисток командам пропонується обійнятися, й яку б гру не демонстрували команди, без глядачів це буде найгірший фінал в історії українського футболу. Це ганьба.
Ви мені скажіть, який «меседж» ми посилаємо ФІФА та УЄФА, якщо ми свій фінал не можемо провести за присутності глядачів? Можливо, тоді завтра вони розглянуть можливість участі наших команд в єврокубках? А чи не приходила нам усім у голову думка, чому чотири українські команди одночасно з легкістю вилетіли з єврокубків? Неоднозначне вилучення Зозулі в матчі з «Тоттенхемом»... Тому що в нас ситуація була така, що УЄФА важко було прогнозувати, продавати трансляції, проводити матчі в нашій країні. Але на це ніхто не звертає увагу. А звертають увагу лише на те, який тренер працює в київському «Динамо».
Мені рекомендації давати можна. Але всі ці рекомендації мені дають безкоштовно, а плачу за все я. І рішення все одно я приймаю. Я просто спокійно, мирно прошу Конькова, Попова, Федерацію футболу: зробіть усе можливе, щоб матч пройшов із глядачами. У нас залишилася до якихось можливих непередбачених подій лише одна доба. Такого обурення вболівальників я не бачив давно. Мене закликали, щоб я відмовився везти команду на фінал Кубка. Фани не розуміють, чому вони, об'єднавшись та проводячи дружні матчі єдності, мають втрачати можливість подивитися, можливо, центральну подію 2014 року. І мені нема чого їм пояснити, у мене немає на це слів.
- Чи припускаєте ви, що, незважаючи на заборону перебувати на стадіоні, вболівальники все одно приїдуть до Полтави й замість мирного перебування на трибунах влаштують безлад у місті?
- Про це я й хочу сказати. Я розумію, що наслідки можуть бути саме такими. Одна справа – це те, що вболівальники завтра збираються прийти до Будинку футболу та влаштувати там мирну демонстрацію. Ніхто не збирається захоплювати Федерацію футболу. Але ультрас мене попередили, що вони все одно збираються поїхати до Полтави різними групами. І що?! Знову зіткнуться міліція, вболівальники знову будуть побиті, знову будуть протистояння. Але ж цих протистоянь можна уникнути. Невже немає мудрих людей, які могли б це попередити?!
Якщо ми проводимо матч, ми беремо на себе організацію. Кого можемо, ми веземо, хтось їде сам. Але це більш-менш якимось чином вписується в рамки цивілізованих понять. В Одесі – зрозуміло, були трагічні події, там фінал зараз не можна проводити. Але Полтава, Львів – чому ні?! Я ж не кажу про Київ, мені не потрібна перевага свого поля, яка все одно нівелюється, адже донецький «Шахтар» переграв нас у Києві, їм ніщо не завадило, вони були сильніші. Я сьогодні кажу не про результат цього матчу, а про майбутнє нашого футболу. Я схвильований, тому що для чого мені вкладати гроші у футбол, в якому немає перспективи, й на який не пускають людей? Для себе? Я же можу сісти до літака й полетіти завтра на фінал Ліги Європи, а 24-го числа – на фінал Ліги чемпіонів. І подивитися футбол, скажімо так, не гірший, ніж навіть матч «Динамо» – «Шахтар».
- Як ви оцінюєте позицію МВС щодо цього питання?
- По-перше, я ніколи не працював у МВС і не знаю, чим воно керується, приймаючи рішення. По-друге, ФФУ має бути наполегливою, вона має вірити в уболівальників, громадян своєї країни, в те, що вони не припустять жодних заворушень на стадіоні, й переконати МВС у цьому. МВС, у свою чергу, має їм у цьому посприяти, перевірити, щоб не було жодних вибухонебезпечних речовин тощо. У нас є досвід проведення Євро-2012, де запобіжні заходи були на найвищому рівні. Так невже, зібравшись, ми не можемо провести фінальний матч Кубка країни?! Я в це не вірю.
- Чи спілкувалися ви з представниками ФК «Шахтар» на цю тему?
- Ні. Для чого мені спілкуватися з представниками «Шахтаря»? Я вам ще раз кажу: у «Шахтаря» позиція не відрізняється від моєї. У керівництва «Шахтаря», напевно, буде така ж можливість висловити свою позицію, коли Мирча Луческу буде проводити відкрите тренування. Я не бачу розбіжностей у моїй позиції та позиції керівництва «Шахтаря». Це конфлікт не між «Динамо» та «Шахтарем», не між «Динамо» та ФФУ, не між «Динамо» та вболівальниками. Я б назвав те, що відбувається, нонсенсом. Я нікому не дзвонив і до ФФУ. Я не розумію, як таке може відбуватися. Повірте, якщо б я відчував, що вболівальникам загрожує якась небезпека, що в цьому питанні присутня якась нервозність, я би першим казав, що потрібно провести матч із обмеженою кількістю вболівальників, скажімо, не пускати агресивно налаштованих людей. У Полтаві, Києві, Львові, Сумах та багатьох інших містах матч пройшов би в дуже хорошій, дружній обстановці. Я в цьому впевнений. Вболівальники набагато більш свідомі, аніж більшість наших політиків.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
