Ігор Іванович з теплотою згадав про свого друга:
- Для мене Вітя Чанов - дуже близька людина, ми всі були однією сім'єю. Коли я вчора ввечері дізнався про те, що він пішов з життя, довго не міг заснути, питаю: «Що за жарти?». Досі не віриться, адже людині всього 57 років - з цим важко змиритися.
Вітя завжди був прикладом професіоналізму, він був моїм другом, ми разом грали і робили щось хороше для України. Він, Вася Рац і я були в тісних стосунках.
Чанов завжди відрізнявся веселістю, був життєрадісним, не пригадаю, щоб на щось хворів чи скаржився на здоров'я. Вітя - дуже дисциплінована людина, практично не пив, тому в мене в голові ніяк не вкладається, що могло статися. Поки, на жаль, жодних подробиць не знаю, але обов'язково буду на похоронах.
Ця людина завжди була чемною, жодного грубого слова від нього не почуєш, словом, людина з кришталево чистою душею. Дуже шкода, що він так рано від нас пішов, це велика втрата, в тому числі і для нас, футболістів, які творили історію київського «Динамо». Я просто в шоці.
Те «Динамо» було і залишається для нас сім'єю, ми продовжуємо спілкуватися з усіма хлопцями, підтримуємо один одного. Дуже боляче втрачати членів цієї сім'ї, людей нашої ланки - спочатку Андрія Баля, тепер Вітю Чанова. Це наша плеяда, наше покоління.
- Ви з Віктором Вікторовичем спілкувалися до останнього часу?
- Так, буквально нещодавно зустрічалися, може, місяць тому, він був веселим і життєрадісним, ні на що не скаржився. Словом, я просто вражений.
Дзвонив на його телефон, думав, дружина візьме трубку, але, напевно, їй не до цього.
Передаю свої співчуття родині і сумую разом з ними.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
