Георгій ЦИТАЇШВІЛІ:
- Ми встигли повноцінно відновитися, учора вранці в нас була прогулянка, також плавали в басейні. Просто було важкувато переходити з попереднього поля на нинішнє, та ще й матч проходив у більш ранній час, тож за сонця було непросто грати.
Ви бачили, суперник сидів біля своїх воріт, ми багато разів били по воротах, але постійно влучали в їхніх гравців. Але нічия - це нормально, у півфіналі ми вийшли на «Шахтар», яка різниця, на якій стадії з ними зустрічатися - у фіналі або трохи раніше.
Зазначу, що суперник вийшов на матч із нами не тим складом, яким вони завжди грають, тому що вже готувалися до півфіналу. Якщо порівнювати з «Арсеналом», «УФК-Карпати» завжди були більш агресивними, вони, крім оборони, ще вміють добре атакувати, а «каноніри» майже всією командою діяли в захисті. Тому сьогодні, починаючи атаку, ми думали й про власну оборону.
Моментів для взяття воріт у нас було достатньо, в тому числі й у мене. В одному з них, коли я майже вийшов віч-на-віч, захисник мене штовхнув у момент удару, й я вже не зміг як слід влучити по воротах. А в другому епізоді хотів пробити повз захисників, яких було багато у штрафному майданчику, й вийшло трохи неточно. А інакше удар у ворота не пройшов би. Взагалі, ми повільно починали атаки, було непросто знайти вільні зони, тому в другому таймі я змістився в середину, щоб створити більшість, і щоб гравці суперника не знали, що з цим робити. Загалом, це вдавалося, оскільки фланги звільнялися, й вдавалося відразу же робити подачі.
Чому змінюю фланги? Щоб захисники суперника до мене не звикали. Тому потроху граю на кожному фланзі, а потім переходжу на інший. Іноді роблю більше подач, а іноді частіше пробиваю по воротах. Але, зізнаюся, праворуч мені зручніше.
Наприкінці матчу розумів, що йду на ризик, але іншого вибору не було. У всіх моментах, які були, я хотів віддати передачу або пробити, а гравці суперника в цей момент зміщувалися та відбирали м'яча. Але якби така передача пройшла, партнери могли вийти віч-на-віч із воротарем.
Що стосується півфінального протистояння з «Шахтарем», останні два матчі ми їм програли. Прийшли нові футболісти, які посилили команду, й вони почали грати в зовсім інший футбол, навіть не так, як перша команда. Наприклад, коли центральний захисник приймає м'яча, він вантажить його вперед - для нас це було несподіваним. Але ми зробимо висновки, все обговоримо, й тепер хочемо довести, що ці дві поразки були випадковими.
Олександр МЕЛЬНИК:
- Напевно, найголовнішим суперником для нас сьогодні була погода та нестерпна спека. А ось поле хороше - можна було грати в якісний футбол. Суперник так побудував свою гру, що оборонявся більшістю, тому нам важко було забити. А ситуація у групі склалася таким чином, що нам потрібно було лише перемагати. У підсумку з групи ми вийшли з другого місця та потрапили на «Шахтар», будемо боротися. Ми планували зустрітися з «гірниками», але хотіли це зробити в фіналі, але у футболі всяке буває, тим цікавіше. Все буде залежати від настрою в день гри. Сподіваюся, ми будемо злішими й переможемо.
А в матчі з львів'янами нам варто було мати більше концентрації та злагодженості в обороні. Ми відсотків 80 ігрового часу контролювали м'яч, просто не забили.
Перебування в «Динамо» U-19? Я отримав величезний досвід, тому що тренуватися зі старшими хлопцями й важче, адже потрібно швидше приймати рішення, й корисніше, адже швидше прогресуєш. Було дуже цікаво, й я вдячний тренерам за те, що надали мені таку можливість. Сподіваюся, після фінальної частини знову повернуся туди. Так склалося, що я півроку майже не грав, можливо, провів на полі хвилин 70, а лише тренувався, адже досвідченішим хлопцям довіряли більше. Але нічого, потрібно доводити своє право грати за цю команду.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
