- Як самі можете оцінити гру проти рідної команди?
- Думаю, помилки були, але я намагався робити все можливе, щоб зіграти надійно і довести, що тренер не даремно на мене розраховує і довіряє.
- Чи відчуваєте, що не загубились би в основному складі «Динамо»?
- Думаю, мені ще потрібно набратись досвіду в матчах Прем’єр-ліги. Але на даний момент, вважаю, що зміг би скласти конкуренцію провідним виконавцям і серйозно претендувати на місце в основному складі.
- Хто вас сьогодні підтримував на трибуні?
- Майже всі родичі (посміхається), а також партнери по «Динамо-2» Загладько і Допілка.
- Непросто було входити в гру вже під час першого тайму?
- Так, наш гравець (Печенкін – прим.ред.) отримав мікротравму і тренер сказав мені розминатись, тому я був готовий і мотивований добре зіграти проти «Динамо». Коли я виходив на заміну, моїм завданням було відбирати м’ячі, допомагати команді в обороні, а також починати атаки, створювати. Тренер сказав більше грати через фланги, оскільки центр поля у «Динамо» насичений.
- Також ви мали підключатись на стандартні положення?
- Так, все ж я високий на зріст і маю грати головою, кажуть, іноді це непогано виходить. Стандарти ми награємо і я зазвичай замикаю передачі.
- Вже звикли до нової команди? Налагодили взаємодію з партнерами?
- Так, з усіма познайомився. В «Говерлі» хороші хлопці, поступово починаємо один одного розуміти. З новими футболістами ще не зовсім зігрались. Впевнений, найближчим часом все стане на свої місця.
- Проти кого вам сьогодні було найскладніше грати?
- Мабуть проти Ярмоленка.
- Чи відчуваєте різницю в тренувальному процесі «Говерли» та «Динамо»?
- Так і це, перш за все, пов’язано з тим, що Прем’єр-ліга – це зовсім інший рівень, тут серйозніші завдання, більше відповідальності, необхідно в кожному матчі досягати результату.
- Чи вплинуть три поразки на команду в моральному плані?
- Безумовно, програвати завжди неприємно, особливо так часто. Надалі намагатимемось заробляти очки. Сподіваюсь, неприємна серія закінчиться.
