Відігравши 24 сезони в основній обоймі київського «Динамо» і зібравши 31 трофей, Олександр Шовковський оголосив про закінчення воротарської кар'єри.
Рукавички Шовковський повісив на цвях за місяць до свого 42-річчя, встановивши цілий ряд досягнень, багато з яких навряд чи коли-небудь будуть перекриті. Одних чемпіонських титулів у його послужному списку - 14, та ще 11 перемог у Кубку України. Про таку блискучу кар'єру його послідовники можуть тільки мріяти.
Дебютувавши на професійній арені ще 17-річним, вихованець динамівської школи в кінцевому рахунку провів 763 офіційні матчі на рівні клубів і збірних, що є абсолютним рекордом для українських футболістів. Який, якщо і буде оновлено, то, очевидно, не так вже скоро. Колишня планка, встановлена Олегом Блохіним (581), не підкорялася нікому чверть століття - з 1987-го.
UEFA.com згадує знакові моменти кар'єри видатного українського воротаря.
Літо 1990 року
Шовковський розпочав свій шлях у футболі як форвард, але став найкращим воротарем фінального турніру юнацької першості СРСР до 16 років, де кияни стали найсильнішими. Команда Анатолія Крощенка не пропустила жодного м'яча в матчах з ленінградськими «Зміною», «Зенітом» і московським «Динамо».
1 серпня 1992 року
Шовковський вперше зіграв у турнірі дорослих - за «Динамо-3» в 1/64 фіналу Кубка України проти чернігівської «Десни», зберігши свої ворота на замку - 2:0. До речі, тоді ж відзначився дебютом Владислав Ващук, багаторічний партнер Олександра, що розділив з ним ще й загальну дату народження - 2 січня 1975-го.
6 березня 1994 року
Вийшов на поле в основному складі «Динамо», ставши наймолодшим на той момент воротарем в історії клубу. І хоча залишитися сухим у стартовій грі весняної частини чемпіонату України проти «Кременя» з Кременчука (1:1) йому не вдалося, новий тренер команди Йожеф Сабо все частіше і частіше довіряв 19-річному кіперу.
10 серпня 1994 року
Шовковський вперше засвітився в єврокубках, не пропустивши в гостях від данського «Сількеборга» у відбірковому раунді Ліги чемпіонів - 0:0. Потім відіграв усі матчі в групі, а вже 13 листопада знадобився національній команді. Кваліфікаційний поєдинок ЄВРО-96 з Естонією (3:0) став для нього першим із 46 сухих матчів за збірну.
19 червня 1995 року
У перший раз за роки виступів на професійному рівні Шовковський був вилучений з поля за фол останньої надії у грі чемпіонату України, що вже не мала турнірного значення - проти запорізького «Торпедо» - 1:1. На той час біло-сині виграли золото, яке стало для 20-річного кіпера другим.
22 жовтня 1997 року
У груповому турнірі Ліги чемпіонів «Динамо» під керівництвом Валерія Лобановського розгромило «Барселону» (3:0), у якій грали майбутні володарі «Золотого м'яча» Луїш Фігу і Рівалдо, а за два тижні повторило той же фокус на «Камп Ноу» - 4:0.
26 серпня 1998 року
На останньому етапі кваліфікації Ліги чемпіонів Шовковський парирував три з чотирьох післяматчевих 11-метрових з празькою «Спартою» і допоміг біло-синім кваліфікуватися до основної стадії. У тому розіграші команда дійшла до півфіналу з «Баварією» (3:3 - у Києві, 0:1 - в Мюнхені), у якому все вирішив феноменальний гол Маріо Баслера.
13 листопада 1999 року
У виїзному стиковому матчі ЄВРО-2000 Шовковський припустився, мабуть, найприкрішої помилки в кар'єрі і дозволив словенцю Міленко Ачимовичу забити гол з центру поля, що, фактично, вирішило долю путівки у фінальний турнір. Словенія перемогла 2:1, а у повторній грі українці були близькі до реваншу, але пропустили в кінцівці після прикрого рикошету - 1:1.
27 листопада 1999 року
Поряд з Андрієм Шевченком, який до того часу стали вже гравцем «Мілана», 24-річний голкіпер киян був включений редакцією France Football до списку 50 номінантів на «Золотий м'яч», який тоді дістався барселонцю Рівалдо.
28 липня 2001 року
У кінцівці матчу чемпіонату України з маріупольським «Металургом» (1:0) Шовковський невдало приземлився після стрибка і вибув до кінця сезону. Тривале відновлення посилилося розлученням з дружиною і смертю Лобановського - повернутися на поле допомогло захоплення психологією.
10 липня 2004 року
У дебютному поєдинку за Суперкубок України «Динамо» та «Шахтар» розійшлися миром (1:1), і доля трофею вирішувалася в серії 11-метрових, головним героєм якої став 29-річний капітан киян. У вирішальний момент він відбив удар суперника, а потім забив сам. Це був перший матч Мірчі Луческу на чолі гірників.
3 вересня 2005 року
У відбірковій зустрічі ЧС-2006 у Грузії (1:1) завершилася рекордна суха серія Шовковського у збірній - 726 хвилин. Тим же ввечері синьо-жовті під керівництвом Олега Блохіна здобули путівку на фінальний турнір в Німеччину. Особисте досягнення динамівця протрималося до листопада 2013-го, коли його поліпшив Андрій П'ятов (752 хвилини).
26 червня 2006 року
Шовковський встановив ще один рекорд - цього разу для чемпіонатів світу, не пропустивши жодного разу в серії післяматчевих 11-метрових. Матч 1/8 фіналу проти Швейцарії українці завершили внічию (0:0), довіривши свою долю воротарю, який команду не підвів - у його активі два сейви, ще раз на виручку синьо-жовтим прийшла поперечина.
8 грудня 2007 року
Київське «Динамо» в перший раз очолив Юрій Сьомін, який в травні 2009-го передав команду Валерію Газзаєву. Обидва робили ставку на інших воротарів, але в сезоні 2011/12, під час другого пришестя Сьоміна, 36-річний Шовковський все ж повернув собі статус основного кіпера біло-синіх.
22 квітня 2012 року
Отримавши травму плеча за три тури до фінішу чемпіонату країни в грі проти «Волині», Шовковський не потрапив до заявки збірної України на домашній ЄВРО-2012, а у вересні оголосив про завершення кар'єри в національній команді, за яку провів 92 поєдинки.
27 листопада 2014 року
Був перевершений рекорд Блохіна за кількістю матчів за київське «Динамо»: у п'ятому турі Ліги Європи проти «Ріу Аве» (2:0) Шовковський провів 582-у гру за рідний клуб (в результаті він зіграє 636 поєдинків).
4 червня 2015 року
В останньому для Шовковського фіналі Кубка України після нульової нічиєї «Шахтар» вів у серії 11-метрових - 3:1, але воротар знову виявився на висоті, дозволивши «Динамо» вирвати перемогу з рахунком 5:4. Його статистика післяматчевих 11-метрових вражаюча - у 29 випадках з 75 він не пропускав, а це 38,6% від загальної кількості ударів по його воротах!
18 вересня 2016 року
Шовковський провів останній матч за «Динамо» - у віці 41 рік і 259 днів. У домашньому матчі української прем'єр-ліги кияни поступилися «Зорі», пропустивши м'яч у компенсований час - 0:1. За п'ять днів до того зігравши з «Наполі» (1:2), він став другим у списку найбільш вікових футболістів Ліги чемпіонів - старшим від нього у 2007-му був лише кіпер «Лаціо» Марко Балотта (43 роки і 253 дні).