Під керівництвом Валерія Кінашенка (на фото) наші хлопці стали першими серед 20-ти команд із різних країн, здобувши впевнені перемоги на всіх етапах та пропустивши єдиний м'яч лише у фінальному поєдинку.
Примітно, що наша команда вже вдруге стає переможцем престижних змагань – уперше перемогу тут здобула команда Олексія Дроценка в 2005-му році.
Учасники були поділені на чотири групи по п'ять команд у кожній. Разом із динамівцями за вихід із групи боролися ДЮСШ «Гагра» (Абхазія), ФК «Капілан» (Гельсінкі, Фінляндія), Академія Конопльова з Тольятті та ФК «Брянськ».
Детальніше про досягнення своїх підопічних розповів їхній наставник Валерій Кінашенко:
- Це був десятий, ювілейний турнір. Про те, що він є дуже авторитетним, свідчить той факт, що минулого року його переможцем стала «Барселона». Кубок є перехідним, його нам віддали на рік. Після двох стартових перемог успіх у матчі з Академією Конопльова дозволяв нам достроково вийти до чвертьфіналу. У перших двох іграх нам не все вдавалося, переломним став поєдинок саме з Академією Конопльова – командою, яка не потребує рекомендацій. Нам було складно, але приємно, що наші хлопці їх не перебігали, що не перебили, а саме переграли. Звичайно, перемагати на таких турнірах без частки везіння неможливо. Ми відчули впевненість, і надалі грали з упевненістю в своїх силах.
У чвертьфіналі ми зустрічалися з командою організаторів турніру, яка включала до себе хлопців, які не потрапили до академії «Зеніта». Команда Молодих талантів фізично була набагато потужніша, ніж ми, тому гра була складною. На останній хвилині першого тайму нам вдалося забити м'яч, і лише наприкінці змогли відзначитися ще двічі. Решта чвертьфіналів завершилися внічию, і доля путівки до півфіналу вирішувалася в серії післяматчевих пенальті. Наступного дня хлопці отримали відпочинок, який провели з користю, побувавши на екскурсії Санкт-Петербургом. У півфіналі зі «Спартаком» у перші хвилин десять суперник міг забити, але ми змінили перебіг гри. Все для першого взяття воріт зробив Ванат, а в другому таймі дуже хороший індивідуальний рейд та красивий удар у дальній кут вийшов у Козленка. У другому півфіналі не пощастило «Зеніту», тому у фіналі ми знову грали з Академією Конопльова. Матч за третє місце не проводився, бронзові медалі віддали обом переможеним у півфіналах командам.
- Який був формат турніру?
- Ми грали на полі такого ж розміру, як і в Києві в чемпіонаті міста. Тільки ми звикли до формату 8 на 8, а на турнірі довелося грати 7 на 7, це було трохи незвично, хоча перед поїздкою до Санкт-Петербурга все ж трохи потренувалися, спробували, як це буде виглядати. Найскладнішим було визначитися, в якій лінії прибирати гравця, щоб грамотніше використовувати розстановку.
Що стосується рівня суперників на турнірі, в нас була лише одна легка гра з ДЮСШ «Гагра», всі ж інші команди були доволі добре підготовленими. Приємно здивували фіни, які показали, що в них добре розвинуті не лише зимові види спорту. Команда в них дуже хороша – граюча, технічна. Дуже пристойна команда ФК «Брянськ» – нам із ними довелося дуже важко. Лише наприкінці матчу схилили шальки терезів на свою користь. Загалом, рівень турніру був високим, за винятком лише кількох команд. Навіть ті, хто не особливо відомі, виходили до чвертьфіналу, а, наприклад, академія «Зеніта» навіть не вийшла з групи.
- Ви працюєте з групою хлопців 2002-го року народження із серпня. Як порозумілися з ними, чи добре вивчили їхні можливості?
- До нас одну команду тренував Журавльов, другу – Семенов. Ми почали працювати разом із Олексієм Дроценко, в літньому таборі переглянули основну масу хлопців. Після цього укомплектували одну команду, яка виступає у вищій лізі, та другу – для першої ліги. Таким чином, ігрову практику мають усі діти. Потім Дроценко перейшов до групи хлопців 1997-го р.н., а ми почали працювати з Юрієм Петровичем Николаєнком. У серпні та вересні через ігри першості міста відбулося наше знайомство, були певні перестановки у складі, адже у кожного тренера своє бачення. Загалом, намагалися максимально розкрити ігрові якості футболістів. На турнір поїхали всі хлопці, які виступають у чемпіонаті міста, та двоє, які представляють першу лігу, – загалом 14 людей (12 польових плюс 2 воротарів). Можу сказати, що з основною масою ми не помилилися, хлопці витримали та виправдали себе. Але говорити про майбутнє кожного з них ще зарано. Втім, що стосується таких якостей, як техніка, вміння думати, терпіти, проявляти характер, особливо коли гра не складається й важко, для себе висновки я зробив. Безумовно, приємно вигравати такі турніри, перемогу в яких до нас святкували такі команди, як «Барселона», дортмундська «Борусія». «Зеніт» перемагав лише одного разу за десять років. Самі діти бачать, що потрібно приділяти увагу саме тому, над чим ми працюємо – насамперед, технічній підготовці. Перемога лише стверджує правильність обраного курсу, за яким ми будемо рухатися й надалі.
Пропонуємо до вашої уваги результати матчів за участю динамівської команди:
Груповий етап
17-те жовтня
ФК «Динамо» (Київ) – ДЮСШ «Гагра» – 4:0 (Ванат-2, Козленко, Маценко)
ФК «Брянськ» – ФК «Динамо» (Київ) – 0:2 (Ванат-2)
18 жовтня
ФК «Динамо» (Київ) – Академія Конопльова – 2:0 (Козленко, Ванат)
ФК «Капілан» – ФК «Динамо» (Київ) – 0:3 (Калмиков – 2, Волинець)
Чвертьфінал
18 жовтня
ФК «Динамо» (Київ) – Молоді таланти – 3:0 (Ванат – 3)
Півфінал
20 жовтня
ФК «Динамо» (Київ) – «Спартак» (Москва) – 2:0 (Ванат, Козленко)
Фінал
20 жовтня
Академія Конопльова – ФК «Динамо» (Київ) – 1:3 (Ванат – 2, Кривенко).
Найкращим бомбардиром турніру став нападник київського «Динамо» Владислав Ванат, а найкращим воротарем – Назар Клочай.
© www.fcdynamo.kiev.ua
