За це клуб зобов'язали провести два наступні матчі єврокубків без глядачів.
Першим має стати наступний поєдинок «Динамо» в Лізі чемпіонів або Лізі Європи, санкція стосовно другого матчу відкладається на випробувальний термін у три роки. «Динамо» планує подати апеляцію з метою пом'якшення зазначених санкцій.
Зізнаюся, рішення УЄФА покарати «Динамо» проведенням наступного матчу єврокубків без глядачів за вчинені вболівальниками команди прояви расизму не на жарт спантеличило.
Погоджуся: наші вболівальники зовсім не ангели. І напідпитку ходять на футбол, і матюкаються часом, навіть іноді хором, і побитися можуть при нагоді...
Але щоб расизм проявляти!
Почнемо з того, що слово «расизм» походить від слова «раса» й означає прояв дискримінації або неповаги до людей іншої раси. Та де ж їх у нас знайти? Адже ми не Франція. У нас кількість людей іншої раси близька до статистичної похибки.
Ми в цьому не винні! Так історично склалося. Можливо, в УЄФА про це не знають? Звикли там у себе до того, що навколо люди різних рас постійно перебувають. Приїхали до нас, а в нас усі лише однієї раси. Ось і вигадали щось недобре. Можливо, подумали, що в нас люди інших рас із дому виходити бояться. І ніхто їм нічого вчасно не пояснив.
Ну а якщо без жартів, то в інформації на сайті УЄФА й в інших джерелах вказано, що прояви расизму мали місце на матчах київського «Динамо» з французькими клубами «ПСЖ» та «Бордо». Так на матчі з парижанами в одному з секторів було помічено банер... болгарською мовою на підтримку болгарських же націоналістів. І це визнано проявом расизму.
Але головне не в цьому. А в тому, що на останніх хвилинах обох матчів група глядачів підозріло здійняла кілька разів руки та пролунало щось схоже на «зіг-хайль». Саме схоже. А ще хтось підняв малюнки з хрестами, чимось схожими на свастику. Все це шановні представники організації УЄФА по боротьбі з расизмом розцінили як «прояви фашизму», який, у свою чергу, є різновидом расизму...
Пам'ятаєте одеську байку: «Мамо, ви не праві!» – «Я не права? Значить, я брешу? Значить, я брешу як собака? Чули? Він мене сукою назвав!»
Я особисто був на цих двох матчах. Пам'ятаю драматичну боротьбу на останніх хвилинах, пам'ятаю емоції трибун. Расизму не пам'ятаю. І, впевнений, ніхто не пам'ятає. Звичайно, якщо він прийшов на стадіон дивитися футбол, а не уважно спостерігати за трибунами, вишукуючи серед десятків тисяч бурхливих футбольною пристрастю людей «прояви расизму». Упевнений, що ані «болгарських написів», ані «схожих на фашистські» жестів не бачив на стадіоні ніхто, крім тих, хто наполегливо шукав «прояви расизму».
А якби представникам УЄФА переклали слово, яким у нас на трибунах іноді називають арбітра, який помиляється? Це ж страшно подумати, що було б! Нас звинуватили би в публічній дискримінації сексуальних меншин – і взагалі виключили би з УЄФА!
Все це було б смішно, якби не суворі санкції, які УЄФА вирішив застосувати до динамівців, які нічого не підозрюють, та сотень тисяч їхніх вірних шанувальників. Чому команда та її вболівальники мають страждати через те, що комусь в Європейському футбольному союзі дуже захотілося позайматися расизмом?
Невже в поважної організації не знають, що расизму в Україні немає? Невже вони не були в нас під час Euro-2012, коли всі без винятку гості футбольного чемпіонату з-за кордону захоплювалися гостинністю та привітністю українців?
Повторю ще раз: при бажанні серед шістдесяти тисяч відвідувачів футболу можна знайти не лише расистів, але ще дуже багато кого. Достатньо лише сказати, що та чи інша поза, яку приймає на секунду той чи інший глядач під час матчу, нагадує чи то вітання древніх єгиптян, чи то заклик воїнів Чингісхана, чи то жести шведських вікінгів, чи то жарти аборигенів Полінезії.
А якщо хтось спробує просто «підставити» футбольний клуб, стадіон чи всю нашу країну? Зніме дама светр, а на грудях у неї щось написано! І спостерігач міжнародний це побачить. Як цьому протидіяти? Як цього уникнути?
Роздягати догола всіх, хто йде на футбол? Так це буде ще гірше расизму! А як інакше? Якщо захоче група хуліганів щось крикнути, хто їх зупинить?
Але в тому-то й річ, що ніхто на «Олімпійському» нічого расистського не показував, не кричав та не проголошував. Ніхто цього не бачив і не чув. Таємничі же рухи окремих глядачів на окремих хвилинах, які помітили пильні «борці з расизмом», можна при бажанні витлумачити зовсім інакше.
Але, на жаль, бажання було цілком визначеним. Хотіли знайти расизм там, де його немає взагалі, – і знайшли. І вирішили за це покарати футболістів та їхніх уболівальників, які, як кажуть, ні до чого.
Можливо, знайдеться добра людина, яка перекладе цей нарис швейцарською мовою та прочитає його відповідальним чиновникам УЄФА. Скажете, що ніякої швейцарської мови немає? Як немає? Є Швейцарія, значить має бути швейцарська мова. Якщо ні – знайдемо! Знайшли же панове зі Швейцарії расизм на «Олімпійському»...
