У ньому брали участь 36 команд із Білорусі, України, Росії, Латвії, Литви та Італії («Торіно»), зокрема група ДЮСШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського під керівництвом Володимира Анікєєва та Дениса Голоколосова. Упевнено подолавши два групових етапи та півфінал, кияни святкували перемогу у вирішальному поєдинку проти російського «Будівельника» 2:0 та підняли над головою чудовий трофей переможця турніру, зроблений у вигляді кубка світу.
На першому груповому етапі команди були поділені на 9 груп по 4 колективи в кожній. Наші хлопці перемогли литовський «Гелезиніс Вілкас» 2:0, розгромили мінську ФШМ 11:0 та латвійську «Даугаву» 19:0. Набравши максимальну кількість очок та посівши переше місце у групі, динамівці вийшли до наступного групового етапу, куди потрапили команди, що стали першими у своїх квартетах, а також три найкращих колективи з тих, що посіли другі місця. Таким чином, на другому етапі 12 учасників були поділені та чотрири групи по три команди в кожній. Незважаючи на те, що він був складнішим, тут кияни обіграли ярославський «Шинник-07» 3:0 та СШОР (Вологда) 4:1. У півфіналі наша команда зустрілася з іще одним російським колективом - Академією Конопльова, яку впевнено переграла 2:0. У паралельному півфінальному поєдинку «Гелезиніс Вілкас» поступився «Будівельнику» з ростовської області. А ось наші хлопці у фіналі виявилися сильнішими за суперника - 2:0. Відзначимо, що «Будівельник» базується менш ніж за 100 км. від нашого Луганська.
Докладніше про виступи своєї команди розповів її наставник Володимир Анікєєв:
- Організація турніру була дуже хорошою: і побутові умови, і спортивна складова – жодних затримок, усе за графіком, жодних питань до суддів, тощо. На першому етапі ми двічі перемогли з двозначним рахунком, звісно, хотілося б мати суперників вищого рівня, щоб різниця в рахунку була меншою. Утім, надалі стало цікавіше.
Найскладнішими виявилися дві останні гри – у півфіналі та фіналі. Вирішальна зустріч була не такою видовищною, як нам би того хотілося, не вийшло продемонструвати нашу звичну гру з цікавими комбінаціями та розіграшем м’яча. Але було не до краси, адже суперник нав’язував нам боротьбу, грав за допомогою довгих верхових передач, щоб якомога швидше спрямувати м’яч ближче до наших воріт, а там спробувати за нього зачепитися та використати наші можливі помилки. Утім, коли не все ладналося у грі, порадувало, що три з чотрирьох м’ячів у півфіналі та фіналі ми забили після стандартних положень. Як відомо, коли зустрічаються більш-менш рівні суперники, стандарти – це напівгольовий момент. Наші нападники Богданов та Попов здорово грають головою і реалізовують свої можливості. Перший якраз і став автором цих трьох забитих м’ячів.
На жаль, ми не зустрілися з ФК «Мінськ», хоча дуже хотілося б, останнім часом ми часто перетинаємося з ними на турнірах, але цього разу вони не вийшли до півфіналу.
Відзначу, що Богдан Попов став найкращим бомбардиром турніру, забивши у семи матчах 12 м’ячів. А найкращим гравцем змагань «Наше майбутнє» було визнано Дмитра Богданова – мабуть, свою роль зіграли якраз вирішальні м’ячі, забиті ним в останніх двох матчах, які виявилися досить складними.
Вразило, що на цьому турнірі працювало 11 селекціонерів із різних футбольних шкіл, зокрема «Зеніта», «Краснодара», «Спартака» тощо. До речі, одразу після нашого фіналу двох хлопців із «Будівельника» забрали до «Спартака». Здавалося б, команда з ростовської області не дуже відома, але хлопці там досить непогані.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
